Анорексія, причини її виникнення та способи лікування, інформаційний портал, Проблеми

Анорексія характеризується повною або частковою відмовою від їжі, що викликає різке зниження ваги і призводить до розвитку серйозних захворювань. Ендокринні, неврологічні, онкологічні та соматичні процеси в організмі виникають на тлі анорексії. У пацієнтів може спостерігатися нудота, блювання, швидке насичення при вживанні невеликих порцій їжі. У жінок можливі порушення менструального циклу, загальна слабкість та безсоння. Чоловіки можуть відчувати м'язові спазми, збої у роботі серця, органів сечостатевої системи.

Однак, основними ознаками анорексії вважається відсутність апетиту та стрімка втрата маси тіла (більше 15 % від нормальної ваги). При цьому спостерігається дефіцит магнію та калію, що провокує серцеві аритмії, запаморочення та непритомність. Якщо не звертати уваги на симптоми даного захворювання і вчасно не розпочати лікування, це може призвести до дистрофії внутрішніх органів, раптової зупинки серця і, як наслідок, смерті.

Крім помітного погіршення стану шкіри, волосся та нігтів ризику піддається ендокринна та травна системи. Гострі шлункові болі, порушення обмінних процесів в організмі, гормональні зміни, запори, аменорея - це симптоми, супутні анорексії, і які приносять масу неприємних відчуттів хворому.

При діагностиці анорексії слід брати до уваги і те що, що порушення апетиту може траплятися і за інших захворюваннях внутрішніх органів. Для встановлення точного діагнозу необхідно провести комплексне обстеження, що включає лабораторний метод дослідження, інструментальну діагностику, відвідування ендокринолога, онколога та психіатра.

Причини виникнення анорексії

Список захворювань,які можуть викликати стрімку втрату ваги, досить широкий. До них належать:

  • Онкологічне захворювання;
  • Цукровий діабет;
  • Тиреотоксикоз;
  • Порушення кровообігу, вада серця;
  • Інфекційно-запальні процеси в організмі;
  • Імунологічні порушення;
  • Ниркова недостатність;
  • Харчові отруєння та гастроентерологічні захворювання;
  • Гормональні збої;
  • Надмірне вживання алкоголю;
  • застосування наркотичних речовин;
  • Анемія;
  • Депресивні та тривожні стани;
  • Використання лікарських засобів.

В даний час переважна більшість випадків анорексії розвиваються на тлі нервових розладів та тривожних станів. Як правило, при нервовій анорексії пацієнти відчувають внутрішнє невдоволення своєю зовнішністю, вважають себе повними та починають виснажувати організм голодними дієтами та підвищеними фізичними навантаженнями. Одночасно з потями ваги у пацієнтів спостерігається негативний емоційний настрій, пригніченість та відсутність здорового сну.

З метою ранньої діагностики подібних форм захворювання вдаються за допомогою психотерапії, призначають спеціальні медикаментозні засоби та вітамінні комплекси. Крім основного лікування хворим рекомендується замінити звичний режим харчування висококалорійними легкозасвоюваними продуктами.

Основні способи лікування анорексії

При лікуванні анорексії важливо дотримуватись комплексного підходу. Насамперед, необхідно провести заходи щодо відновлення психологічного стану хворого. Це дозволить йому змінити поведінку, позбавитися депресивних думок і навчитися правильно ставитися до власного тіла.

У деяких випадках для боротьби зПатологічним бажанням схуднути призначають антидепресанти. Більшість психіатрів вважають, що до найбільш ефективних способів лікування анорексії відносяться інсуліно-коматозна терапія та ЕСТ. У рамках стандартної медикаментозної терапії використовують метаболічні засоби, селективні інгібітори серотоніну, карбонат літію та ін. При запущених формах хвороби вводять зондове харчування, з додаванням цінних мінералів та вітамінів. За порушення роботи ендокринної системи призначають гормонотерапію.

Зміна режиму харчування за наявності даного діагнозу має здійснюватися поступово: від низькокалорійних продуктів до калорійніших і легкозасвоюваних. Щотижневе збільшення ваги має становити від 0,5 до 1 кг. При цьому в раціоні повинні переважати м'які продукти, що дозволить унеможливити подразнення шлунково-кишкового тракту. Відновити моторику шлунково-кишкового тракту допоможуть прокінетики.