Археологи виявили найдавніші соляні копальні
Соляні копальні Дуздаг на території Азербайджану стали найдавнішою із відомих сьогодні розробок кам'яної солі у Світі. Люди видобували тут сіль у великих масштабах майже сім тисяч років тому.
Археологи Національного центру наукових досліджень (CNRS, Франція) довели, що поклади солі в Дуздазі (у долині річки Аракс біля Азербайджану) розроблялися з другої половини V тисячоліття е. Вчені також з'ясували, що активна розробка покладів солі почалася приблизно 3500 року до н.е. Дослідження, які велися за підтримки Академії наук Азербайджану, мали допомогти вченим з'ясувати, як розвивалися перші цивілізації, що виникли на Кавказі між 4500 і 3500 роками до н.е.
Як добувалась сіль?
Економічне та символічне значення солі в античному та середньовічному світі історикам добре відомо. Однак останні дослідження показали, що сіль, безсумнівно, відігравала важливу роль і в протоісторичних суспільствах, тобто до писемності. У ті часи існувало два поширені методи видобутку солі. Перший полягав у розробці соляних копалень та у видобутку кам'яної солі, тобто осадових відкладень, що містять велику концентрацію харчової солі. Другий полягав у збиранні солі, що скупчилася в районах висохлих соляних боліт. Завдяки знанню про способи видобутку такої сировини як сіль, обсидіан або мідь, археологи вже можуть робити висновки про потреби та рівень розвитку стародавніх спільнот.
У Закавказзі перші сліди активного видобутку кам'яної солі відносяться до того моменту, коли в місцевих протоісторичних суспільствах почали відбуватися значні економічні та технологічні зміни, що супроводжувалися розвитком мідної металургії.
Соляні копальні Дуздага
Науковий співробітник CNRS Катрін Марро (CatherineMarro) разом зі своїми колегами вже десяток років вивчає долину Араксу (на території Туреччини, Ірану та Азербайджану). Особливо археологів зацікавила розробка соляних покладів у Дуздазі біля Азербайджану. Ці соляні копальні знаходилися біля стародавнього торгового шляху, яким у Середньовіччі перевозили шовк із Тебрізу (на північному заході Ірану) до Константинополя. До теперішнього часу найдавніші сліди розробок цих покладів належали до II тисячоліття до н. Це датування базувалося на випадковій знахідці, зробленій у 1970-і роки — стародавній галереї, що обрушилася. У ній лежали останки чотирьох похованих там людей та їх знаряддя праці.
У 2008 році франко-азербайджанська команда, очолювана Катрін Марро та її колегою Велі Бахшалієвим (Veli Bakhshaliyev), розпочала систематичне дослідження копалень у Дуздазі. Вчені виявили безліч предметом матеріальної культури (зброї, кераміку тощо), і найдавніші з них вони датували 4500 роком до н. Археологи вперше знайшли у соляних копальні таку кількість предметів того часу. Завдяки цим знахідкам та іншим дослідженням вони змогли з'ясувати, що поклади розроблялися щонайменше з другої половини V тисячоліття до н.е. Тобто Дуздаг – найдавніші відомі соляні копальні у світі.
Археологи також встановили, що активна розробка покладів солі розпочалася у IV тисячолітті до н. Про це свідчать безліч предметів, датованих бронзовим віком. Вчені знайшли сотні фрагментів інструментів: кирки, кам'яні молотки та інші знаряддя праці, в основному, лежали недалеко від входів у галереї, що обрушилися. Датування інструментів підтверджується і знахідками на околицях керамічних черепків, які відносяться до кура-аракської археологічної культури.
Така активна розробка соляних копаленьозначає, що сіль із Дуздагу призначалася не тільки для місцевих маленьких громад, що жили за принципом автаркії (самозабезпечення). Сіль, безперечно, вивозилася до більш віддалених областей, хоча вчені поки що не можуть випередити географічні рамки цих торгових операцій. Археологи також дійшли висновку, що сіль могли видобувати в повному обсязі громади, що у долині Аракса. Розробка копалень була, зважаючи на все, прерогативою лише деяких панівних груп, що жили тут з V тисячоліття до н.е.
Історичні загадки
Відкриття французьких та азербайджанських дослідників ставить перед вченими нові питання. Кому призначалася сіль, що видобувається у великих кількостях у V та IV тисячоліттях до н.е? Як було влаштовано суспільство, яке займалося розробкою покладів? Які політичні та економічні зв'язки існували між місцевими громадами (селами, ремісничими майстернями, копальнями тощо)? Для відповіді на ці запитання археологи збираються провести розкопки стародавніх галерей соляних копалень, чия площа становить понад 6 км 2 .