Аршан якість мінеральної води не змінилася

Другий місяць місцеві жителі та волонтери намагаються упорядкувати колись найкрасивіший куточок біля підніжжя Саянських гір. Щодня великовантажі вивозять тонни піску, кам'яних валунів, мулу та сміття. «Найголовніше — зменшилася кількість відпочиваючих, і це в розпал сезону», — нарікає головний лікар курорту «Аршан» Володимир Сонголов.

Адже селевий потік не торкнувся свердловин з мінеральною водою. Санаторії здравниці, як і раніше, готові приймати пацієнтів — доступні всі процедури, і в повному обсязі, підкреслив Володимир Іванович.

Чому сталося так, що Аршан ледь не змило кам'яним потоком, і чи можна було передбачити цей потужний селищ? На ці питання ще доведеться відповісти вченим та фахівцям. Проте ті, хто побував дома драматичних подій, називають дивом те, що люди вціліли серед страшної стихії.

— Я того ранку подзвонив нашому завгару — він на тому, правому, березі річки живе, — розповідає головний лікар курорту «Аршан» Володимир Сонголов. — Кажу: «Микола Миколайовичу, треба техніку піднімати, тривога, НС». «Володимире Івановичу, я з дому вийти не можу, — відповідає він, — у мене біля воріт друга Кингирга тече». Дзвоню головному інженеру, чую у відповідь: «Я в домі, навколо ціла Селенга вирує…» А вона приблизно як Ангара завширшки…

— Нам пощастило, нас тільки зачепило, можна сказати, — вважає Володимир Іванович.

Курорт "Аршан" - це два санаторії, "Саяни" та "Аршан", і дитячий оздоровчий табір. На цей табір і припав основний удар.

— У двох спальних корпусах — 8-му та 9-му — розташовувалося 100 дітей, — продовжує Володимир Сонголов. — До підвалу, на перший поверх цієї будівлі прийшла вода, нанесло піску, мулу, розмелених дерев, аж до гравію. В одному місці у вікнізастрягло дерево, зовсім близько підкотилися валуни. Діти були ізольовані від зовнішнього світу, але перебували з вихователями, черговим персоналом, які ухвалили правильне рішення: не допустивши паніки, організовано підняли дітлахів на другий та третій поверхи, чим врятували їх. Ніхто не вибіг у цей потік, нікого не забрало. Звісно, ​​емоційно довелося нелегко. Дітей ми евакуювали того ж дня і наступного ранку. Наразі наш дитячий оздоровчий табір закритий на невизначений час.

— Дорослих, які побажали залишитися, ми перевели до «Аршану». Звичайно, багато хто, наляканий стихією, одразу поїхав. Безумовно, картина постала неприваблива: вулиці завалені, навколо яри, дерева, суччя, каміння.

Нині порядок у селищі, яке перестало бути схожим на райський куточок (де росла трава — лежать дерева, на місці стежки до прославлених водоспадів — кам'яна гряда), наводять усім світом. Роботи не зупиняються. Не покладаючи рук, трудяться рятувальники, волонтери і, звичайно ж, місцеві жителі.

— У будівлі нашої котельні на метр двадцять селя завдало, — ділиться Володимир Іванович. — Уся насосна група, казани — у піску: вода пішла — він лишився. У 8-9 корпусах цокольні підвали висотою 2 м 20 см повністю забиті піском, і на першому поверсі 8-го корпусу на рівні підвіконь у всіх кімнатах лежав пісок. Наші співробітники вручну, взявши лопати, відра, на ношах виносили його з будівель, доки не знайшли техніку, вона працює вже четвертий тиждень. Скоро закінчимо наводити лад у 9-му корпусі, наполовину його вичистили, стіни брудні, треба відмивати, сушити, фарбувати, звільняти територію від валунів, відновити паркани, ігрові та спортивні майданчики.

За словами Володимира Сонголова, необхідно 25 млн руб., щоб відремонтувати та повернути в дію дитячийоздоровчий табір. Загалом збитки по всьому селищу поки не зрозумілі — кажуть, що на відновлення знадобиться мільйонів сто, а то й більше. Що сталося з 50 приватними готелями та подвір'ями, які поряд з великими здравницями цілий рік приймають охочих підлікуватися водою та грязями, до кінця не зрозуміло.

В Аршані сподіваються на допомогу федеральної влади, яка обіцяла фінансову підтримку. Документи уряд Республіки Бурятія направив до МНС. Допомогти собі Аршану самому цього року важко — стихія та її наслідки відлякали відпочиваючих, які традиційно їхали оздоровлюватись у Саяни не лише зі Східного та Західного Сибіру, ​​а й навіть із Москви.