Ажгонова олія
Джерела та способи отримання
Склад: сильно змінюється в залежності від стадії вегетації рослини. В ефірному маслі ажгону з рослин у фазі повного цвітіння міститься велика кількість тимолу (до 60%), порівняно невеликі кількості карвакролу та монотерпени. Крім цього, до складу олії входять дипентен, карвакрол (3%), лимонен (15%), мирцен, парацимол (30-40%), пінени, терпинени (30%), тимол (40-60%), феландрени, цимол . Насіння ажгону також містить до 30% жирної олії, до складу якої входять гліцериди петрозелінової кислоти.
Поєднаність: петрушка, чебрець, шавлія
Опис ефіроносу
Сімейство Парасолькові (Селедерні)
Ажгон – однорічна або дворічна трав'яниста пряна рослина. Інші назви - індійський кмин, коптський кмин, айован запашний, шабpій. Стебло прямостояче, у верхній частині гіллясте, всередині порожнисте, висотою від 20 до 150 см. Корінь стрижневий, слабогіллястий, глибоко проникає в грунт. Лист двічі або тричі перисторозсічений з дрібними лінійними сегментами. Суцвіття – складна парасолька. Плоди в зрілому стані – темно-коричневі, містять по два насіння з пряним ароматом, що нагадує чебрець. Колір ефірної олії – від безбарвної до коричневої, аромат – сильний запах тимолу, смак – різкий пекучий.
В Україні виробництво ажгонової олії почалося у 40-х роках минулого століття. Основною областю зростання і переробки була Киргизія. У 60-х роках виробництво ефірної олії ажгону було припинено через промисловий синтез тимолу.
Вплив на організм
Найважливішим компонентом ажгонового ефірного масла є тимол, який міститься в ньому в кількості до 40-50%, а також парацимол до 30-40%, який синтетично може бути переведений в тимол. Бактерицидність тимолу в 25 разів перевищує дію фенолу, при цьому діє менш дратівливо та менш отруйний, ніж фенол. Це зумовлює його широке застосування для лікування та профілактики багатьох захворювань:
Ажгонова олія:
- має протизапальну, протигрибкову та протимікробну властивості;
- є спазматичним, стимулюючим, тонізуючим засобом;
- відмінний дезінфікуючий засіб;
- регулює діяльність шлунково-кишкового тракту;
- стимулює відтік жовчі;
- активізує перистальтику кишківника;
- протихолерний засіб;
- полегшує дихання при бронхолегеневих захворюваннях;
- є протиглистовим засобом;
- зміцнює імунітет;
- загоює рани, порізи, виразки;
- застосовується під час лікування дерматитів, екземи;
- полегшує стан при аритмії:
- використовується у стоматології при лікуванні пародонтозу.
Косметичний вплив
Тімол у складі ефірної олії ажгону використовується для лікування виразок, екземи та дерматитів якприпікає засоби. Застосовується у лікарській парфумерії – входить до складу лікувальних полоскань, спеціального борно-тимолового мила, зубної пасти. У домашніх умовах не застосовується.
Способи внутрішнього застосування ажгонової олії
Тимол, що приймається внутрішньо, діє на багатьох глистів. Тому тимол як протиглистовий засіб застосовують при лікуванні анкілостимідозів, трихоцефальозу та некарозу. Схема лікування індивідуальна. Вищі дози для дорослих, призначені для дегельмінтизації: разова – 0,5 г; добова – 3 г (при призначенні вищих доз потрібна вказівка лікаря у рецепті).
У стоматологічній практиці тимол використовується для знеболювання, дентину, входячи до складу рідини Гартмана (тимол - 1,25 частини, етиловий спирт 95 ° - 1 частина, ефір - 1 частина).
Способи зовнішнього застосування ефірної олії ажгону
Зовнішньо відомо застосування тимолу як заспокійливий засіб при лікуванні екземи та сверблячки у формі обмивань у спиртному розчині 1:100 - 1000 і при лікуванні опіків у формі тимолового мила (1 частина тимолу на 100 частин лляної олії), що намазується на опіки.
Інше застосування
Широко використовується у кулінарії. Ажгон входить до складу відомої індійської приправи каррі. Ефірне масло застосовують для ароматизації харчових продуктів та напоїв.
Протипоказання:
У домашніх умовах застосовувати не рекомендується. Може діяти дратівливо на шкіру та слизові оболонки. Не застосовувати при вагітності.
Ефірні масла
