Біографія Руаля Амундсена - РІА Новини
З дитинства Руаль Амундсен мріяв стати полярним дослідником, зачитувався книгами про експедицію британського полярника Джона Франкліна, який 1845 року не повернувся з експедиції з пошуку Північно-Західного проходу між Атлантичним та Тихим океанами.
У 1890-1892 роках Амундсен на вимогу матері навчався на медичному факультеті в університеті міста Крістіанія (нині Осло).
У 1893 році, після смерті матері, він залишив навчання і вступив молодшим матросом на судно "Магдалена", що здійснювало плавання Північним Льодовитим океаном. В 1895 Амундсен склав іспит на штурмана, в 1900 отримав ліцензію капітана судна.
У 1897-1899 роках Амундсен як перший помічник капітана корабля "Бельжика" здійснив свою першу експедицію в Антарктику. Очолював експедицію бельгійський морський офіцер лейтенант Адрієн де Жерлаш.
Метою заходу було вивчення берега Антарктики, але експедиція мало не закінчилася трагедією, коли корабель через недосвідченість керівника скував лід біля острова Петра I. Минуло 13 місяців, перш ніж судно звільнилося з крижаного полону, і вийшло у відкрите море. З ініціативи Амундсена, який під час дрейфу фактично прийняв командування на себе, щоб вижити, команда зайнялася ловом пінгвінів та тюленів, виготовляючи зі шкіри тварин теплий одяг та вживаючи їхнє м'ясо в їжу.
Амундсен перетнув Атлантичний океан, обігнув західну частину Гренландії, увійшов у море Баффіна, далі - у протоку Ланкастера. Через лабіринт островів канадського узбережжя судно повільно рухалося до мети крізь плавучі крижини, сильні вітри, туман і мілководдя. До кінця літа експедиція знайшла природну гавань на острові Короля Вільяма поблизу Північного полюса, що дозволило зробити точні науковіспостереження. У гавані, названій "Йоа", Амундсен з командою пробув два роки, побудувавши пункти спостереження, обладнані точними вимірювальними приладами. Результати досліджень дали велику роботу багатьом ученим на 20 років наперед. Саме тоді Амундсен вивчив побут ескімосів і навчився керувати собачими упряжками.
Незабаром після відкриття морського шляху судно вмерзло в кригу і залишилося на третю зимівлю.
Наступною метою Амундсена було першим досягти Північного полюса. Коли з'явилося повідомлення про те, що це зробив Роберт Пірі, вирішив першим досягти Південного полюса.
Амундсен ретельно підготувався: вдало вибрав маршрут, організував систему складів із припасами та успішно використовував санні упряжки із собаками.
11 травня 1926 року Амундсен, американський дослідник-промисловець Лінкольн Елсуорт, італійський конструктор, капітан дирижабля Умберто Нобіле та штурман Ялмар Ріїсер-Ларсон з командою з 12 осіб стартували зі Шпіцбергена на напівжорсткому дирижаблі "Нор'є".
12 травня дирижабль досяг Північного полюса, а 14 травня - Аляски, де знизився і був розібраний. Переліт завдовжки 5,3 тисячі кілометрів тривав 71 годину. Під час перельоту на Північний полюс було скинуто норвезький, американський та італійський прапори. Маршрут "Норвегії" було прокладено над невідомими раніше територіями – останні білі плями на карті світу були заповнені.
Умберто Нобіле та його супутників виявили лише через п'ять днів після загибелі Амундсена.
Руаль Амундсен ніколи не був одружений.
На честь Руаля Амундсена названо море, гору та американську наукову станцію Амундсен-Скотт в Антарктиді, а також затоку і улоговину в Північному Льодовитому океані.
2011 рік у Норвегії був присвячений Руалю Амундсену та Фрітьофу Нансену.
Матеріалпідготовлений на основі інформації РІА Новини та відкритих джерел