Боязнь темряви
Існує кілька передумов розвитку боязні темряви.У якійсь мірі цей страх закладений у нас генетично: темрява приховувала безліч небезпек та загроз, з якими наші предки не завжди могли впоратися. Однак якби справа була лише в генетичній схильності, страхом темряви страждали б усі, але цього не спостерігається. Отже, існують інші чинники, які «витягують» цей древній страх на поверхню.
Зазвичай страх розвивається внаслідок негативних переживань, пов'язаних з темнотою. Когось батьки в дитинстві залишали в темній кімнаті як покарання, хтось пізно ввечері став жертвою нападу або просто був сильно наляканий. Одна річ — боятися абстрактної небезпеки та невідомості, інша — зіткнутися із реальною небезпекою, яку несе темрява. Саме такі реальні випадки підживлюють підсвідомий страх.
Страх темряви часто поєднується зі страхом самотності та почуттям незахищеності: людина не стільки боїться того, що приховує темрява, скільки переживає, що їй нема звідки дочекатися допомоги та підтримки. Впливає це ще й той факт, що більшу частину інформації людина отримує саме завдяки зору. У темряві найважливіший канал сприйняття інформації працює не на повну потужність, що викликає почуття безпорадності.
Також страху темряви більше схильні люди, які мають добре розвинену уяву: у темній кімнаті звичні предмети виглядають зовсім по-іншому, і наш мозок може сприйняти їх химерні обриси несподіваним чином. По суті ми самі вигадуємо собі те, чого потім лякаємося.
Інодістрах темряви пов'язаний зі страхом смерті: у багатьох людей смерть асоціюється саме з темрявою, яка після неї, на їхню думку,настає. Якщо людина боїться смерті, швидше за все, вона буде боятися і темряви, адже вона викликатиме у неї підсвідоме відчуття того, що вона померла.
Отже,боятися темряви для людини цілком природно: якщо ви побоюєтеся ходити на самоті темними вулицями, це нормальний інстинкт самозбереження. Але якщо страх переростає в неконтрольовану фобію, з цим треба щось робити, не можна все життя спати при світлі і виходити на вулицю тільки в світлий час доби.
Якщо страх темряви став панічною, слід звернутися до фахівця: самому впоратися з нею буде непросто. Насамперед він допоможе вам з'ясувати конкретну причину вашого страху. Страх темряви занадто абстрактний і розпливчастий, потрібно вичленувати ту небезпеку, яка, на вашу думку, у темряві ховається, і вже виходячи з цього шукати вирішення проблеми.
Радимоне намагатися самостійно «вибивати клин клином»і залишатися віч-на-віч з темнотою, дивитися вночі фільми жахів тощо. Так, такий метод боротьби з фобіями існує, але застосовувати його потрібно лише під чуйним наглядом фахівця інакше ризикуєте тільки посилити свій страх. Краще наповніть своє життя позитивними враженнями, які допоможуть відволіктися від негативу.
Кажуть,щоб позбутися страху, треба з нього посміятися. Можливо, вам допоможуть смішні пародії на фільми жахів або оповідання-жахливості з несподіваним веселим закінченням.
Деяким з острахом темряви і самотності в квартирі допомагає впоратисядомашня тварина, проте тут потрібно бути обережним: якщо серед ночі на ліжко застрибне кіт або собака надумає лизнути руку, що звісилася з ліжка, можна ще сильніше перелякатися.
Звикнути до темряви ночами допоможе поступове зменшенняосвітленості (це працює, якщо в кімнаті є кілька джерел світла різної інтенсивності або реостат, який дозволяє регулювати інтенсивність освітлення).
Якщо ви зіткнулися зі страхом темряви,не треба боятися звернутися до фахівця: доросла і відповідальна людина повинна вміти знайти в собі сміливість звернутися за допомогою, коли вона її потребує.