Цефалоспорини. Класифікація. Механізм дії. Особливості спектру застосування цефалоспоринів різних поколінь. Побічні ефекти.
Вперше було отримано Бротзу з гриба Cephalosporium, виділеного 1945 року з морської води, взятої біля берегів Сардинії. За структурою близькі до пеніцилінів, відносяться до бета-лактамних антибіотиків, в основі будови 7-аміноцефалоспоранова кислота.
Класифікація :I покоління: Цефазолін, Цефалотин, Цефалексин, Цефадроксил, Цефрадин(є ентеральна форма).II : Цефуроксим(найвища конц-я в спиномозковій рідині-лікування менінгіту), Цефуроксимаксетил(ентеральна форма),Цефаклор, Цефокситин(анаероби: В fragilis)III :Звичайні: Цефотаксим, Цефтріаксон, Цефіксім.Проти синьогнійної палички: Цефтазидим, Цефоперазон.З інгібітором В-лактамаз: Сульперазон, Сульбактам, Цефоперазон.IV : Цефепім, Цефпір.
Механізм дії принципово подібний до пеніцилінів, інгібують синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Відмінності: краща проникність через зовнішні НМКС, можливістю впливу на інші, ніж у пеніцилінів ПСБ, більша стійкість до плазмідних і хромосомальних бета-лактамаз різних патогенних мікроорганізмів. На цей час у межах трьох генерацій цефалоспоринів створені препарати для ентерального введення. Екскреція нирками.
Побічні ефекти : 1.Можлива перехресна з пеніцилінами гіперчутливість. 2.Біль у місці вм ін'єкції і флебіт при введенні. 3. Нудота, блювання, діарея (у зв'язку з дисбактеріозом). 4.Може відзначатись лійко та нейтропенія, тромбоцитопенія. 5синдром скасування прийому з алкоголем.
I покоління : Мають найбільш високу активність серед цефалоспоринів
щодо Гр(+) коків (стафілококи, стрептококи, пневмококи). Стабільні до бета-лактамаз,продукуються стафілококами. Активність щодо Гр(-) мікроорганізмів виражена значно слабше, руйнуються бета-лактамазами багатьох Гр(-). Постійно наростає кількість резистентних штамів серед чутливих грамнегативних мікроорганізмів, зокрема, гемофільної палички.Застосування: Стафілококова інфекція шкіри та м'яких тканин, кісток та суглобів, при сепсисі та ендокардиті. Профілактика інфекційних ускладнень в хірургії при операціях на жовчовивідних шляхах, шлунку, тонкій кишці, в судинній і кардіохірургії, в травматології. Для лікування госпітальних інфекцій препарати першого покоління доцільно застосовувати лише у комбінації з аміноглікозидами та фторхінолонами. Усі препарати першого покоління погано проходять через гематоенцефалічний бар'єр, що не дозволяє використовувати їх для лікування менінгіту.
II покоління : Порівняно з препаратами першого покоління мають ширший спектр дії та активність щодо грамнегативних бактерій. Вони стабільні до бета-лактамаз, продукованих Moraxellacatarrhalis, H.influenzae, більшістю ентеробактерій, включаючи індолпозитивні штами протею. Незначно поступаються препаратам 1 покоління за впливом на грампозитивні коки. Проти стафілококів найбільш активні цефамандол, цефаклор і цефуроксим.
Цефокситин та цефотетан найбільш ефективні щодо грамнегативних анаеробів, включаючи бактероїди. У той же час, до препаратів другого покоління резистентні ентерококи та синьогнійна паличка.Застосування: для лікування як позалікарняних, так і внутрішньолікарняних (у поєднанні з аміноглікозидами) інфекцій різної локалізації, як амбулаторно, так і в стаціонарі.
III покоління : Ще вищаактивність проти грамнегативних бактерій, включаючи госпітальні та множино стійкі штами. Препарати особливо ефективні проти представництва сімейства ентеробактерій. Цефоперазон та цефтазидим ефективні щодо синьогнійної палички. У той же час, за дією на грампозитивні коки, особливо стафілококи, активність цефалоспоринів ІІІ покоління нижча, ніж у цефалоспоринів І-ІІ поколінь. Більшість препаратів третьої генерації добре проникають через гематоенцефалічний бар'єр і можуть бути використані у хворих на менінгіт, викликаний грамнегативними бактеріями.
Застосування: При пієлонефритах, пневмонії, інфекції черевної порожнини та малого тазу, остеомієліті, ранової та опікової інфекції, сепсисі, спричинених грамнегативними полірезистентними мікроорганізмами. Окремі представники генерації мають досить суттєві особливості спектра протимікробної дії.
IV покоління: Створення препаратів цієї генерації було обумовлено необхідністю подальшого підвищення ефективності лікування захворювань, викликаних грамнегативними збудниками (передусім синьогової паличкою) для яких характерна продукція бета-лактамаз з розширеним спектром дії, що руйнують цефалоспорини І-ІІІ генерацій. В результаті змін молекула набуває властивостей цвіттеріону (тобто одночасного носія позитивного та негативного заряду), що визначає високу розчинність у воді та швидке проникнення через стінку бактеріальної клітини. У 5-7 разів швидше, ніж цефалоспорини III покоління та у значно вищих концентраціях. Саме в периплазматичному просторі під впливом бета-лактамаз відбувається гідроліз та зниження концентрації антибіотиків. АЛЕ: Цефалоспорини IV покоління, як і інші бета-лактамніантибіотики не активні протиметицилінрезистентних штамів стафілококів, ентерококів, бактероїдів, хламідій і мікоплазм. та бактеремії ( у тому числі, у хворих зі зниженим імунітетом та нейтропенією)