Часте сечовипускання Причини та лікування

Прискорене, або часте сечовипускання визначають як бажання відвідати туалет частіше звичайного. Воно не лише порушує сон, а й може виявитися симптомом деяких захворювань. Поліурія є медичним терміном, прийнятим для позначення частого сечовипускання.

На жаль, багато людей не вважають прискорене сечовипускання серйозною проблемою і не поспішають звертатися до лікаря, деякі, навпаки, бояться дізнатися про тяжке захворювання, наприклад, рак, і також відкладають відвідування уролога. Однак, все не так погано: згідно з офіційними даними, при проведенні діагностики та лікування більша частина пацієнтів успішно виліковується та повертається до нормального життя. Наприклад, часте сечовипускання може бути наслідком вживання занадто великої кількості рідини, зокрема кофеїну або алкоголю. Часто поліурія розвивається і у вагітних жінок, що пов'язано з надмірним тиском збільшеної матки на сечовий міхур.

Проте в деяких випадках занадто часте сечовипускання може означати наявність досить серйозних хвороб, тому при розвитку поліурії бажано скоріше звернутися до фахівця.

На замітку

Часте сечовипускання може бути симптомом серйозного медичного стану;
Часте сечовипускання може бути результатом вживання дуже великої кількості рідини;
У середньому людина виділяє від 1 л до 18 л сечі протягом доби;
Частим визнають сечовипускання, що явно перевищує звичайну кількість разів у середньому, воно може також супроводжуватися несподіваними та сильними позивами до сечовипускання та дискомфорту сечового міхура;
Часте сечовипускання не рівнозначне нетриманнюсечі;
Основними причинами розвитку поліурії вважають діабет, вагітність та рак передміхурової залози;
За наявності надактивного сечового міхура деякі медичні рекомендації разом із біхейвіоральними техніками можуть насправді підвищити шанси на позитивний результат лікування;
Аналізи можуть включати аналіз сечі, різні види отримання знімків сечовивідної системи та уродинамічні тести;
Проведені дослідження дозволили припустити, що люди, які вночі відвідують туалет не менше двох разів, мають зниження ризику раку сечового міхура на 40-59%.

Сеча та сечовипускання

Сеча є відходом життєдіяльності організму, що утворюється у нирках. Далі нирки виштовхують сечу в сечоводи та сечовий міхур, де вона збирається до певного рівня, після чого виходить з організму при процесі сечовипускання за допомогою уретри.

Нормальна сеча є прозорою чистою бурштинового кольору рідиною, яка складається із сечовини, сечової кислоти та води. Деякі хвороби призводять до появи в сечі та інших речовин, наприклад цукру при діабеті, альбуміну при захворюваннях нирок, жовчних пігментів при жовтяниці.

Сечовиділення називають процес виділення сечі з організму; він є досить складним, оскільки до нього залучені м'язи сечового міхура та механізм сфінктера, контрольовані різними нервовими центрами центральної та периферійної нервової системи.

У немовлят і дітей процес сечовипускання є мимовільним, поступово, до трьох-п'яти років, діти вчаться його контролювати. Нервові ланцюги, які контролюють процес сечовипускання, є комплексними, в них залучено декілька рівнів біологічних шляхів, які розташовані в головному.мозку, спинному мозку, периферійній нервовій системі; вони взаємодіють між собою за допомогою нейротрансмітерів.

Дослідження, при проведенні якого були отримані зображення головного мозку, виявили, що частина мозку людини, пов'язана з мисленням та плануванням комплексної поведінки та вираження особистості, має тісний і прямий зв'язок з нервовим ланцюгом, залученим до процесу сечовипускання, наприклад, з розслабленням сфінктера та спустошенням сечового міхура.

Можливі симптоми поліурії

Часте сечовипускання може супроводжуватися сильним позивом поряд із виникненням специфічного дискомфорту у сечовому міхурі. Багато людей можуть спати шість-вісім годин без необхідності відвідування туалету, але багато хто також прокидається один або два рази. Таке явище відоме як ноктурія, воно поширене як серед чоловіків, так і серед жінок. Ноктурія з її порушеннями сну може негативно впливати на якість життя. Важливим є виявлення причин розвитку ноктурії, оскільки вона може бути пов'язана з такими хронічними захворюваннями, як діабет.

Часте сечовипускання не рівнозначне нетриманню сечі, при якому відсутній контроль над сечовим міхуром. Проте нетримання сечі може бути причиною прискореного сечовипускання, також ці два медичні стани можуть співіснувати.

При оцінці урологічних симптомів лікарі намагаються виявити ноктурію, добове часте сечовипускання, нетримання сечі, обструктивний синдром і дратівливі симптоми. Також необхідно встановити те, наскільки симптоми, що виявляються, погіршують індивідуальну якість життя. Якщо поліурія дійсно негативно впливає на якість життя і їй супроводжують інші незрозумілі симптоми, наприклад біль у спині або боці, блювання, підвищенатемпература, ознб, загальна втома, кров або осад у сечі, виділення з піхви або пеніса, збільшення апетиту чи спраги, необхідно терміново звернутися до клініки.

Досить частою причиною поліурії є інфекція нирок, при відсутності лікування, яка може призвести до незворотного пошкодження нирок, переміщення бактерії в кровотік, що може загрожувати життю у зв'язку з розвитком сепсису.

Причини поліурії

До основних причин поліурії відносять діабет, вагітність та різні захворювання передміхурової залози. До інших причин розвитку прискореного сечовипускання відносять:

занепокоєння;
прийом деяких препаратів, наприклад діуретиків;
інсульт чи інші ураження нервової системи;
простатит;
збільшення передміхурової залози;
інфекційне зараження нирок;
доброякісне або злоякісне новоутворення у сфері тазу;
інтерцистіальний цистит;
синдром надактивного сечового міхура;
рак сечового міхура;
дисфункція сечового міхура;
каміння у сечовому міхурі;
нетримання сечі;
фістули протягом сечовивідних шляхів;
радіаційне опромінення сечового міхура, наприклад, під час лікування онкологічних захворювань;
дивертикуліт.

Лікування поліурії

Лікування частого сечовипускання залежить від виявленої причини. Так, при виявленому діабеті основне лікування буде спрямоване на підтримку рівня цукру в нормі; при виявленій інфекції нирок лікування складатиметься з курсу антибіотиків та, швидше за все, анальгетиків.

При синдромі надактивного сечового міхура застосовують деякі медичні рекомендації поряд із специфічними біхейвіоральними техніками. Донайчастіше застосовуваним препаратам відносять антихолінергіку, які впливають на надактивні розслаблюючі м'язи.

Додаткові види лікування включають:

вправи Кегеля;
клінічний моніторинг;
тренування сечового міхура;
зміни дієти.