Чому Михайлівська обитель у Пензенській області насторожила священнослужителів
Одне з селищ Пензенської області несподівано стало центром паломництва. Люди їдуть туди, щоб долучитись до так званої "істинної православної церкви". Однак у Патріархії б'ють на сполох: до РПЦ вони жодного стосунку не мають!
Про те, що це більше схоже на секту, говорять і багато місцевих жителів - надто добре вони пам'ятають гучну історію з їхніми земляками, які кілька місяців ховалися в печері в очікуванні кінця світу.
Репортаж Георгія Олісашвілі.
Церковний розкол у селищі під назвою Перемога трапився на вулиці Світла. Хрести і бані видно прямо з городу, але такому сусідству Віра Мігіна не рада. Люди в чернечому одязі вже кілька разів настійно радили їй продати свою ділянку.
"Вони" називають себе Михайлівською обителью "істинної православної церкви", але православна церква визнавати їх відмовляється. Адже єпархія в селищі має свій храм.
За високим парканом – Михайлівська обитель, а лише за кілька метрів від неї – храм Успіння Пресвятої Богородиці. І там же могила старця Олексія, якою ходять поклонятися звідти сюди. Отже, де якась церква так одразу й не зрозумієш.
У Пензенській єпархії старця Олексія знають як Михайла Шуміліна. Інвалід-візочник, який міг молитися цілодобово безперервно. Але кілька десятків жителів Перемоги проголосили його спочатку батюшкою Олексієм, а після смерті взагалі оголосили святим.
Ієромонах Тихін, священик Воскресенського молитовного будинку: "Незрозуміло, як Мишенька, який все життя їздив на колясці, стає священиком, потім раптом стає ігуменом, а потім схіїгуменом. Тому що сан ігумена дається Патріархом Московським і всієї Русі".
У єпархіїне виключають, що тяжкохворою людиною маніпулювали. Реальний керівник Михайлівської обителі - Рафаїл - публічності уникає. Звідки він приїхав у селище Перемога і чим займався раніше – достеменно невідомо.
Сама обитель охороняється послушниками як режимний об'єкт. З масивними воротами та спостережними вежами. Священиків із Пензи сюди не пускають, із журналістами не спілкуються. Після довгих переговорів знімальній групі Першого каналу таки вдалося потрапити усередину.
Жінка, яка назвала себе "матінкою Вірою", показує нам готель, церкву та молитовний будинок. Біля будинку настоятеля – дві іномарки. Фотографію старця Алексія тут вважають "чудотворною іконою, де проявляються святі образи".
Щорічно виходять і книги про старця Алексія, написані послушниками обителі у псевдоправославній традиції. Причому, кожна нібито рекомендована до прочитання українською Православною Церквою.
Ієромонах Тихін, священик Воскресенського молитовного будинку: "На першій сторінці ми бачимо благословення Владики Філарета, якого насправді не було. Це, звичайно, обман".
Два роки тому приблизно таких же поглядів дотримувались пензенські сектанти, які чекали в печері кінця світу. Їхнього лідера, Петра Кузнєцова, потім визнали психічно хворим. У випадку з Михайлівською обителью, вважають у Пензенській єпархії, справа не у хворобі, а у комерційній вигоді.
Ігумен Серафим Домнін, секретар Пензенського єпархіального управління: "Пензенська єпархія може запевнити, що ці споруди не зареєстровані як православні храми. Однозначно можна сказати, що за цим стоять люди нечисті".
Діяльність Михайлівської обителі зараз вивчають і Пензі, й у Москві. А в селищі Перемога, за високим парканом чекають на Судний день. І готуються до зустрічівеликої групи прочан вже у ці вихідні.