Чому новий альбом Gorillaz
Чому новий альбом Gorillaz – це круто чи реліз, який потрібно слухати кілька разів
У дитинстві Деймон Албарн мріяв стати фермером, а став фронтменом легендарного гурту Blur та основоположником найвідомішої віртуальної групи у світі — Gorillaz.
На старті проекту Gorillaz були революціонерами універсального саунду. Постійні експерименти із звучанням задавали стиль та розширювали горизонти можливостей та поглядів на музику. Так група з анімаційних учасників здобула всесвітнє визнання і потрапила до Книги рекордів Гіннеса як «Найуспішніша віртуальна група».
Новий альбом "Humanz". Про що він?
Релізи групи завжди пов'язані з хвилюваннями у суспільстві та оголюють властиві епосі проблеми.
Одна з тем, яку торкається Албарн, — його побоювання про те, що людство стає все більш залежним від технологій та інтернету, а машини при цьому стають більш людяними.
Навіть на обкладинці альбому звичні анімаційні персонажі виглядають майже як люди, а Мердок схожий на Ноела Галлагера з Oasis. До речі, схожість із Галлагером на обкладинці можна розцінювати, як кінець конфлікту та старих образ між музикантами.
Нагадаю, що Деймон Албарн – соліст гурту Blur. У далеких 90-х Blur змагалися з Oasis за топи у чартах Великобританії. Це протистояння називали "битва брит-попа".
Структура альбому в стилі Gorillaz: електроніка + хіп-хоп + щось ще, чи то синті-поп, чи трип-хоп, чи альтернативний рок. Але незважаючи на дивовижну схильність Албарна до експериментів, нової революції не відбулося, а сталося дещо інше.
Альбом вийшов у двох версіях. Звичайна містить 20 треків, серед яких 6 інтерлюдій, а в deluxe з'являється ще 5 треків та 1 інтерлюдія.
На перший погляд,інтро здаються марними, але це тільки якщо слухати альбом упереміш. Кожна інтерлюдія - це вступ до смислового розділу альбому, а всього у звичайній версії їх 6 і 7 в deluxe: 1. I Switched My Robot Off* (*прим. назва інтро) — розділ про людські взаємини 2. The Non-Conformist Oath — розділ про індивідуальність та її роль у житті людини 3. Elevator Going Up — мінорні роздуми про життя та смерть 4. Talk Radio - про сучасні цінності людства 5. Penthouse - про інтимні взаємини між людьми 6. The Elephant – політична частина альбому, музичний протест проти Трампа та його кампанії. 7. New World — фінальний розділ із deluxe версії про звільнення від старих цінностей та надію на краще.
Динаміка пісень змінюється зі зміною вокаліста. Альбом не монотонний, але не втрачає свою однорідність. У ньому багато хіп-хопу, басу, синтових вставок та музичних посилань. Під нього можна потанцювати, вдатися до меланхолії або просто поставити як фон на вечірці.
Хто брав участь у записі
В альбомі безліч запрошених виконавців, як молодих, так і «ветеранів». При тому, що молоді виконавці молодші за Албарна на покоління, а деякі на два. Сам Албарн пояснює співпрацю з молодими виконавцями тим, що хотів, щоб альбом був цікавий молодим людям. Особливо його 17-річна дочка Міссі.
Чотирьохгодинну студійну імпровізацію Grace Jones розклали по листочкам на підлогу і, ламаючи голову, вирішували, який матеріал залишити в альбомі.
Своєю різноплановістю альбом завдячує творчій свободі запрошених виконавців. Результат себе виправдав. У кожному треку є унікальний вокал, а палітра виконання стала відмінною рисою альбому. Чи не революція, але чи багатотаких альбомів ви можете назвати?
Комусь може не вистачати звичного голосу Албарна, але з цим, на жаль, вдіяти нічого не можна.
Альбом відкривається з кожним прослуховуванням. За простими словами та сюжетами стоїть і протест, і осуд, і надія на краще, коли все закінчиться. Музика - це щось, що говорить саме за себе. Тому слухайте альбом, впустіть його та відкривайте для себе щось нове.