Чому торговельний профіцит Німеччини загрожує світу - Економіка
Президент Дональд Трамп вже вийшов з однієї торгової угоди (Транстихоокеанське партнерство) і вимагає перегляду іншої (Північноамериканська угода про вільну торгівлю). Він також не виключає введення мит на імпортовану в Америку сталь, що майже напевно викличе заходи у відповідь. Загроза торговельної війни є від початку президентства Трампа.
Цілком очевидно, у кого більш переконлива позиція. Доктрина Трампа про обов'язкове балансування торгівлі, щоб вона була справедливішою, економічно безграмотна. Його віра в те, що мита зрівняють правила гри, наївна і небезпечна: вони лише всім погіршать добробут.
Однак в одному Трамп має рацію. Він постійно критикує Німеччину за її торговий профіцит, який минулого року досяг майже $300 млрд, він найбільший у світі (навіть у Китаю він лише $200 млрд).
Його пропозиція - зупинити продаж німецьких автомобілів в Америці - швидше за все, приречена на провал, але Німеччина справді надто багато береже і надто мало витрачає. А розмір та стрімке зростання заощаджень компрометують Німеччину як головного захисника вільної торгівлі, вважає британський журнал The Economist.
По суті, позитивне сальдо торговельного балансу – це перевищення національних заощаджень над внутрішніми інвестиціями. У випадку Німеччини профіцит не результат меркантилістської політики німецького уряду, як вважають деякі іноземці. Не відображає він і сильне бажання старіючого населення країни якнайбільше зберегти: рівень заощаджень домогосподарств залишається незмінним останніми роками. Де він насправді зайвий, то це у приватних компаній та в уряду.
Основна причина торгового профіциту Німеччини - угода між бізнесом і профспілками, що зберігається вже не одне десятиліття, про стримування зростання зарплат для збереження конкурентоспроможності орієнтованих на експорт секторів економіки. Подібне обмеження дуже допомогло експортоорієнтованій економіці у повоєнні роки відновлення та пізніше.
У німецькій моделі є чому позаздрити. Гармонія між компаніями та робітниками – одна з основних причин бурхливого розвитку економіки. Фірми можуть вільно інвестувати, не побоюючись, що профспілки вимагатимуть від них викупу. Держава робить свій внесок через підтримку системи професійно-технічного навчання, яка заслужено вважається однією з найкращих у світі.
В Америці перспективи для робітників без університетської освіти погіршилися разом зі зниженням кількості робочих місць у промисловості, на чому базується економічний націоналізм Трампа. Німеччина частково також постраждала від цього, але вона продовжує спиратися на робітничі професії, які в Америці швидко зникають. Це одна з причин, чому популістській партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) не вдається отримати більшої підтримки серед німецьких виборців.
Але в цій моделі також очевидний негативний побічний ефект. Вона призвела до того, що економіка Німеччини та глобальна торгівля виявилися незбалансованими. Стримування зростання заробітної плати означає невеликі внутрішні витрати та невеликий імпорт. Споживчі витрати скоротилися до 54% ВВП порівняно з 69% в Америці та 65% у Великій Британії. Німецькі експортери не інвестують величезний прибуток у себе вдома.
Яким чином можна вирішити цю проблему? Можливо, торговий профіцит Німеччини зменшиться так само, як у Китаї,зростанням зарплат. Сьогодні рівень безробіття нижчий за 4%, а кількість громадян працездатного віку неухильно знижується, незважаючи на велику міграцію.
Після кількох десятиліть падіння вартість житла пішла вгору, а це означає, що зарплати насилу покриватимуть усі необхідні витрати. Інститути, що підтримують стримування зростання заробітної плати, втрачають колишній вплив. Євро може також різко зміцнитись. Але німці за природою надзвичайно обережні. Торік зарплати зросли лише на 2,3%, що нижче, ніж у попередні два роки. Якщо нічого не робити, то буде потрібно багато років для зниження профіциту до прийнятного рівня.
Але найголовніше – Німеччина відмовляється визнати, що зайві заощадження – це слабкість. Меркель має рацію, коли захищає вільну торгівлю. Однак вона та її співвітчизники мають зрозуміти, що профіцит Німеччини сам по собі є загрозою легітимності вільної торгівлі.