Чому в Україні соромно бути прибиральницею

В Україні завжди так було, не лише до прибиральниць таке ставлення, а й до інших низькооплачуваних посад. Тим же офіціанткам хамлять і принижують їх, нібито тут складного, принеси і подай. Секретарів теж ображають, та й думка ходить, що вони лише в інтернеті сидять та нігті фарбують. А найчастіше вони і більше знають і працюють, ніж менеджери у яких зп у кілька разів вищі.

Як на мене, то соромного в такій роботі нічого немає, швидше прикро, що так склалося. За те відразу видно, коли людина з себе нічого не уявляє. Розумний та вихований ніколи не принизить прибиральницю.

Тому що в нашій країні всупереч приказці: "Не місце фарбує людину, а людина місце". У нашій країні, все на оборот, усі дивляться на якій посаді людина. Я сама 2 роки працюю у цьому середовищі. Але не тому, що немає освіти, а тому що в моєму місті з роботою дуже туго. І що б кудись краще влаштуватися потрібен блат. І по собі помітила, ось така зневага. Зарплата не велика, і багато хто думає, що ганчіркою махати, можна не від великого розуму. І кожен намагається це показати навіть начальство. Спочатку найстрімше було, що працюю, на такому місці, по самолюбству дуже б'є, але вибору поки що немає, та й кредити висять.

Знаєте, чому? Тому що їхню працю ніколи не цінують, не дуже висока зарплата, немає престижу професії.

А як ставляться люди до прибиральниць? "Це її робота мити підлогу, не буду бахили одягати" або "Чому я повинна перевзутися, їй же все одно все мити"

А як ставляться знайомі? "Ой, розумниця яка в школі була, а тепер поли миє". І таких прикладів до нескінченності!

Я підробляла санітаркою та прибиральницею, поки навчалася у коледжі і ні краплі не соромлюся. Соромно має бути тим, хто сидить нашиї у батьків або подружжя, якщо є можливість себе забезпечувати.

А це притягнуто за вуха. Створений штучний стереотип. Немає нічого в тому соромного, і вже тим паскудніше.

Одна наша знайома, з вищою юридичною освітою, між іншим, працювала деякий час прибиральницею у спортзалі, бо не було інших варіантів. І що, в чому сорому?

соромно має бути тим, хто так думає чи каже.

Все пояснюється тим фактом, що коли навколо багато людей вважають себе "начальниками", а при цьому на перевірку навіть не мають закінченої початкової середньої освіти, а як то кажуть той, хто не сильний розумом прагне знайти слабшого, щоб самоствердитися на його тлі; в нашій країні прийнято таке становище, коли не маючи ні роботи ні освіти людина прагнути "набити" собі ціну, а як себе підвищити в очах свого оточення? правильно знайти обслуговуючий персонал і почати його "гнобити" на рівному місці, але дана поведінка не фарбує, а навпаки топить самого "оратора", а коли до людини доходить сенс його філософії він або старий або сам стає злидням