Дарвілол інструкція, застосування

Автор: Микола Лагіос. Опубліковано: 20/02/2019 20/02/2019

Дарвілол (Darvilol)

Основні фізико-хімічні характеристики : безбарвна прозора рідина з характерним ефірним запахом;

Склад. 1 мл містить 20 мг етилового ефіру α-бромізовалеріанової кислоти (у перерахунку на 100 % речовині), 18,26 мг фенобарбіталу (бафеталу), 1,42 мг олії м'яти перцевої;

допоміжні речовини: етиловий спирт 96 %, ізовалеріат калію, вода очищена.

Форма випуску ліків. Краплі для перорального використання.

Фармакотерапевтична група. Снодійні та седативні препарати. Барбітурати у поєднанні з препаратами інших груп. Код АТС N05C В02.

Дія ліків. Фармакодинаміка. Дарвілол – комбінований препарат, фармакологічні властивості якого обумовлені дією компонентів, що входять до його складу. Фенобарбітал та α-бромізовалеріанова кислота мають седативний, легкий снодійний ефекти, сприяють зниженню збудження ЦНС, полегшують настання природного сну. Олія м'яти перцевої має рефлекторну спазмолітичну дію.

Фармакокінетика. Фенобарбітал швидко абсорбується із травного тракту. З білками зв'язується приблизно 30-60%. Розподіляється майже у всі тканини, метаболізується у печінці, частково – шляхом окислення. Приблизно 30% фенобарбіталу виводиться із сечею у незмінному вигляді. Період напіввиведення (Т1/2) – 48-144 години. Фенобарбітал індукує монооксигенази печінки, унаслідок чого прискорюється процес метаболізму інших лікарських засобів.

Олія м'яти перцевої швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Виводиться з організму трьома шляхами: повітрям, що видихається через нирки з сечею, з жовчю. Головний компонент олії м'ятиперцевий – ментол трансформується у печінці з утворенням кон'югату з глюкуроновою кислотою. Останній виводиться із організму через нирки.

Етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти всмоктується в системний кровотік ще зі слизової оболонки ротової порожнини та метаболізується шляхом деестерифікації з утворенням ізовалеріанової кислоти.

Показання для використання.

Неврози із підвищеною дратівливістю;

функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються болями в ділянці серця;

легкі форми стенокардії;

відчуття страху та стан збудження;

Спосіб використання та дози. Перед застосуванням Дарвілола флакон з ним легко струсити. Рекомендується для утворення крапель розташувати флакон під кутом до горизонталі.

Дозу встановлюють індивідуально. Дорослим зазвичай призначають по 20 крапель з невеликою кількістю води або на шматочку цукру 3 рази на день до їди. При тахікардії чи спазмах коронарних судин можливе збільшення разової дози до 40-50 крапель.

Дітям від 6 років призначають по 3-15 крапель на день.

Побічна дія. Препарат зазвичай добре переноситься. У окремих випадках можливі легке запаморочення, сонливість, нудота, алергічні реакції.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до складових препарату;

виражені порушення функції нирок та/або печінки;

вік до 6 років.

Передозування. При гострих отруєннях легкого та середнього ступеня тяжкості відзначається затуманювання свідомості, сонливість, майже до глибокого сну. У важких випадках отруєння – порушення дихання, тахікардія, аритмії, гіпотензія, зниження рефлексів, кома.

Лікування: показано промивання шлунка, використанняадсорбентів; інтенсивна терапія. Ефективним є проведення форсованого діурезу, а також гемодіалізу.

Особливості використання. При необхідності призначення препарату в період лактації слід вирішити питання щодо припинення годування груддю.

Пацієнтам, які приймають препарат, слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, які потребують підвищеної уваги та швидких психічних та рухових реакцій.

Не рекомендується довготривале застосування препарату Дарвілол через можливе формування залежності від препарату.

Обережно слід призначати препарат у разі гіпотензії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Дарвілолу та засобів, що пригнічують ЦНС, можливе взаємне посилення ефектів.

Фенобарбітал, який входить до складу препарату, посилює дію вальпроєвої кислоти, послаблює дію похідних кумарину, глюкокортикоїдів, гризеофульвіну, пероральних протизаплідних засобів; підвищує токсичність метотрексату.

Умови та термін зберігання. Зберігають у захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності – 2 роки 6 місяців з дати виготовлення вказаної на упаковці.