Дизайн як мова комунікації - SCI-TECH Present! School, Школа презентацій для вчених та

комунікації

sci-tech

Предісторія

Але ще далі від полюса природничо-наукових дисциплін, ніж психологія, знаходився дизайн. Він був настільки далеким, що його фактично не було. Митці були, предмет «малювання» був, агітплакати були, дизайну не було. Чи хочу я озвучити банальну думку, що «дизайн – це круто»? Це очевидна теза, але водночас у звичайних вузах на різних факультетах відсутній такий предмет у будь-якому вигляді. Так, математики вивчають мови – українську, англійську. Лінгвісти вивчають математику. Соціологи вивчають і мови та математику. А дизайн не вивчає ніхто, окрім дизайнерів. Дизайну – немає. Що ми взагалі знаємо про дизайн? Мене, до речі, теж не вчили дизайну.

Дизайн як мова комунікації

Я хочу осмислити дизайн як ще одну знакову систему, таку саму, як система математичних або мовних символів. Очевидно, що в мові дизайну є свої правила, що використовуються в комунікації за допомогою дизайну. Мені дизайн представляється як форма альтернативного мислення, мови – і ця мова пронизує все у країнах Європи, США та фінансових столицях Азії.

Цією мовою - поряд з мовами математики, фізики та ін - створюються за кордоном транспортні артерії, міста, начинки будівель, предмети в цих будинках. Кожен ліхтарний стовп, кожен округлий куточок будь-якого побутового предмета, кожна світло-сіра лінія у навчальному посібнику, кожна схема метро або товарний чек у низці країн – разюче відрізняються від, здавалося б, тих же за функціоналом предметів там, де мовою дизайну не говорять .

Коли в Україні йдеться про дизайн-послуги для корпорацій чи держструктур, ці послуги розуміють як малювання картинок та логотипів, у кращому випадку – як створення при цьомураціональної схеми чогось, досягнення функціонального оптимуму. Останнє – добре, але й це – не сутність дизайну.

Статус дизайну

На початку 2012 року я мав цікаву розмову з Remi Leclere, професором Школи Дизайну Політехнічного університету Гонконгу. Зараз там студенти блискуче освоюють практичну частину створення чого завгодно мовою дизайну. Але, за словами професора, він намагається розвивати їхнє наукове мислення і теоретичні розуміння - щоб студенти частіше ставили собі питання про те, навіщо це все, що вони роблять, для чого і т.д. Це вже концептуальне, філософське осмислення мови дизайну як одного із фундаментальних засобів комунікації.

Для України ж поки що актуальне питання про статус дизайну серед наук взагалі – хоча б у його функціональній частині, не кажучи вже про філософську та концептуальну. Нині серед українських математиків, фізиків, інженерів, фінансистів, політиків науковий та філософський статус дизайну не є предметом роздумів чи обговорень. Не є дизайн як засіб комунікації та предмет інтересу керівництва більшості факультетів. У результаті математики, лінгвісти, фізики, економісти, біологи – вивчають будь-що, крім мови дизайну, хоча б у його найзагальніших принципах.

І про дизайн як про «картинки» можна було б забути, віддавши його на відкуп художникам, якби не одне «але». У ряді держав і міст буквально кожен аспект життя наскрізь пронизаний мовою дизайну, який робить предмети, будівлі та міста більш зручними, приємними, функціональними, красивими, раціональними тощо. Так розкривається його інтелектуальний потенціал.

Інтеграція

Дизайн – це система символів із форми, кольору та фактури, які утворюють ще одну мову комунікації. Закони організаціїцих символів, мабуть, можуть дуже впливати на процеси в соціумі, порівнянне з впливом математичних чи мовних символів.

І максимальний потенціал цієї мови буде виражений за її інтеграції з двома вказаними семіотичними системами.

Наразі художники, математики та лінгвісти знаходяться по різні боки барикад, кожен у своєму світі. Синтез їх інструментів мислення здатний дати щось нове, відблиском чого є, зокрема, комфорт і раціональність довкілля у низці країн.

Але щоб усвідомлено користуватися цим інструментарієм, хоч би на функціональному рівні, необхідно переглянути питання про статус дизайну серед наук. Тобто перекласти українською мовою та впровадити на різних факультетах навчальні посібники, в яких дизайн описують не з погляду «малювання картинок» як таких, а з погляду ще однієї мови комунікації. Ця мова включає і розуміння дизайну як процесу проектування (to design smth.), і як мови кольору-форми-фактури.

Щоб наочно демонструвати красу цієї мови, ми зробили на порталі рубрику «Дизайн», де публікуємо, зокрема, роботи українських дизайнерів.