Досвід Греції

У самій західній частині Криту, в префектурі Ханья повсюдно на вулицях можна зустріти по два контейнери для сміття: в одному — перероблені відходи, в іншому — ні. Такі баки, до речі, можна зустріти високо в горах. А в деяких місцях встановлені ще й баки-дзвіночки для скла. Цікаво, що на цьому місцева влада не зупинилася, якщо, наприклад, необхідно викинути холодильник чи диван за ним за викликом приїдуть і заберуть, а тим мешканцям, які мають власні будинки, роздають безкоштовно компостери. Тут же у префектурі розташований і завод із сортування відходів. На завод у різні дні привозять вміст міських баків для вторинної сировини та змішані відходи. Фахівцям працюючим на підприємстві, щоправда, не позаздриш: коли приходить пора сортування змішаного сміття – маса, що неприємно пахне, подається в машину з розривання пакетів. Завантажується все більшим грейферним краном.

Після того, як пакети були розкриті за двома конвеєрами, вторинна сировина подається в цех, де працівники вручну прибирають велике сміття, трапляються навіть стільці, крісла, побутова техніка. До речі, розбір сміттєвих баків суворо регламентований: у кожного бака свій день, таким чином, вторинна сировина з роздільного збору або змішане сміття подаються до цеху лише у запланований день. А де ж автоматичне сортування, запитайте ви, а ось якраз після цього етапу і починається перше автоматичне сортування: дрібні шматки відходів їдуть конвеєром далі, а великі пакети потрапляють у ручний цех. В автоматизованому відділенні все, що не відібрали, з величезною швидкістю летить на конвеєр, де встановлений перший сенсор. Він ділить відходи на потоки: паперу та пластику разом не бути – вони роз'їжджаються у різні боки.Звичайно, лінію контролює оператор, таки навіть у цьому відділенні зовсім без людської сили не обійшлося.

Після того, як було відібрано сміття, яке підлягає переробці, на окремий конвеєр звалюють залишки, їхня доля вирішена наперед – вони будуть поховані на полігонах. А те, що пройшло автоматичними конвеєрами і виявилося придатним для переробки, проходить наступний етап – лінію контролю якості. Декілька людей уважно оглядають залишки сміття і просто вибирають те, що погано відсортувалося.

Цікаво, що близько 7% всього сміття — це одноразові пакети, а ось пляшок з-під напоїв, як не дивно мало. Проте метал виявляється у великій кількості, його виділяють на магнітному сепараторі. У величезному цеху, схожому на бетонну чашу, компостують харчові відходи. Дозріває до добрива органіка в буртах, а потім фасується в мішки та продається близько ста євро за тонну. Можна сказати, що ця префектура на Криті одна з найприблизніших, проте, не варто забувати про те, що автоматичне сортування не мислиме без роздільного збору сміття, тому альтернативою такому збору відходів вона не стане ніколи!