Дружба з Ісусом - 7D формат
«Ви — друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я вам заповідаю. Я вже не називаю вас рабами, бо раб не знає, що робить пан його: але Я назвав вас друзями, бо сказав вам усе, що чув від Мого Батька» (Івана 15: 14,15).
Сучасна притча
Уявіть, що є великий багатоповерховий будинок. В одному під'їзді я живу, а в іншому живе Ісус. Щоранку я виходжу з під'їзду і зустрічаюся з Ісусом. Ми вітаємо один одного і розходимося: Він йде у своєму напрямку, я – у своєму напрямку. Увечері ми знову зустрічаємося, вітаємо один одного, потім Він іде до себе додому, а я до себе, і так щодня.
Одного разу у Ісуса відбулася розмова з Його Батьком. Батько каже до Ісуса: «Сину, я люблю Тебе, якщо в Тебе є друзі, яких Ти любиш, які Тебе люблять, Я готовий назвати Своїх синів цими друзями. Твої друзі будуть Моїми друзями, навіть більше того, я готовий вважати їх Своїми дітьми. А діти – це спадкоємці. Передай їм Мою Книгу. У ньому все написано».
Ісус радісно вибігає надвір з під'їзду. Зустрівши мене, Він підходить до мене і, простягаючи Книгу, каже: — Азат, я маю до тебе пропозицію від Мого Батька. Мій Батько є дуже впливовою Особою, і Він готовий бути тобі батьком, Він каже, що ти можеш користуватися всіма Його благословеннями, бути Його сином. Для цього лише потрібно бути Моїм другом. Знаєте, треба бути дурнем, щоб відмовитись від такої пропозиції.
- Звичайно! — говорю я Ісусові, взявши до рук Його Книгу. — Я, звичайно, згоден, я готовий піти на цей крок, я хочу бути твоїм другом і користуватися благословеннями твого Батька! Але знаєш, Ісусе, я встав о 6-й ранку, я страшенно зайнятий і поспішаю на роботу, мені треба бігти.
Ми призначаємо зустріч на вечір, але ввечері я стомленийповертаюся додому та дуже хочу спати. Біля під'їзду сидить Ісус і чекає на мене. Я кажу: — Ісусе, сьогодні я так втомився, стільки роботи було, такий важкий день, давай завтра поспілкуємось! - Добре, немає проблем, давай завтра.
Незабаром у моєму житті виникають труднощі. Я намагаюся вирішувати проблеми сам, намагаюся знаходити відповіді на питання, виходити із важких ситуацій, але це мені не під силу, і з кожним днем все стає лише гіршим. І тут я згадую, що десь у Книзі написано, що Отець Ісуса може мені допомогти. Я згадую про пропозицію Ісуса, біжу до сусіднього під'їзду, дзвоню до Його квартири. Мені відчиняє двері Впливова Особа. Я говорю:
— Доброго дня, Ви Отець Ісуса? - Так. — Ось цю книгу ви написали? — Так, Я. — У ній написано чорним по білому: «Все, що не попросите в ім'я Ісуса, дам вам». — Так, Я дам. — Дайте мені, будь ласка, вирішення моєї проблеми.
Отець Ісуса кладе слухавку і каже мені: — Мені дуже шкода. Сподіваюся, ви читали у Моїм Слові: що ніхто не приходить до Батька, як тільки через Ісуса. Він є шлях і істина, і життя. Врахуйте це на майбутнє. До побачення. І я розумію, що немає в мене іншого варіанту, як тільки знайти Ісуса, не потраплю я інакше до Отця. І я біжу до Ісуса і кажу: — Доброго дня, я хочу з Тобою дружити! А Ісус каже: — Азат, а може, тобі просто потрібні гроші? Я зізнаюся: — Так, Ти маєш рацію, у мене серйозні проблеми, мені потрібна допомога. Але я обіцяю, якщо Ти мені допоможеш, я буду з тобою дружити. Ісус не дорікає мені, Він погоджується так швидко, що я розумію: Він дійсно мене любить. Ми разом йдемо до Його Батька, Який одразу вирішує мою проблему.
І тепер я не маю друга ближче, ніж Ісус. Я дуже дорожу дружбою з Ним. У Біблії можна знайти багато історій людей,які були справжніми друзями з Господом. Данило і його друзі відмовилися поклонятися ідолам і готові були померти, але не зрадити Бога. А Ісус Христос першим простяг нам руку дружби, коли помер за нас на хресті.
В Єванглії від Івана, 5 розділі написані слова Ісуса: «Якщо Моїх заповідей дотримуєтеся, то будете в любові Моїй». Дружба з Ісусом – це не лише молитва, читання Біблії, це прийняття його принципів, заповідей. Ісус не хоче говорити нам: «Ти мусиш, ти зобов'язаний», Він хоче, щоб ми були друзями. Адже коли двоє дружать, вони люблять один одного і вірні один одному без жодних «повинен» та «зобов'язаний». Нехай наше дотримання принципів, обов'язків, заповідей буде не тому, що ми повинні або зобов'язані, а тому, що Ісус нам друг.