ФЕНОЛО-ФОРМАЛЬДЕГІДНІ СМОЛИ, ЛКМ Портал
рідкі або тверді аморфні оліго- та полімерні продукти поліконденсації фенолів з формальдегідом або його похідними.
Розрізняють два основні типи фенолформальдегідих смол: резольні та новолачні. Резольні смоли отримують при надлишку формальдегіду в присутності лужного каталізатора (їдкий натр, сода, аміак). Вони мають здатність переходити при нагріванні в неплавкий і нерозчинний стан. Встановлено, що залежно від температури та тривалості нагрівання реакція формальдегіду з фенолом у лужному розчині нараховує три стадії: рідка напівтверда смола; твердіший продукт; нерозчинна неплавка смола.
Новолачні смоли отримують при надлишку фенолу у присутності кислого каталізатора (соляна кислота, контакт Петрова). Ці смоли при нагріванні не можуть бути так само легко, як резольні, переведені в неплавкий і нерозчинний стан. Швидке затвердіння новолачних смол відбувається тільки у присутності спеціальних затверджувальних засобів, головним чином, уротропіну (гексаметилентетрамін), у той час як для затвердіння резольних смол не потрібно додавання затверджувальних засобів.
Серед переваг фенолформальдегідних смол можна виділити низьку вартість, доступність вихідної сировини, простоту технологічних процесів синтезу, можливість поєднання у вихідному стані практично з усіма матеріалами тощо. Недоліками фенолформальдегідних смол є токсичність їх основних компонентів та велика кількість шкідливих відходів виробництва.
Фенолформальдегідні смоли використовують як сполучні та клеї у виробництві композиційних матеріалів на основі деревини та паперу, тканин тощо, сполучних ливарних та пресувальних матеріалів, теплозвукоізолюючих пінопластів,формувальних матеріалів для ливарного виробництва. Смоли також використовуються у виробництві захисних та спеціальних покриттів, лаків, емалей, заливальних та просочувальних складів, наповнювачів для полімерних матеріалів тощо.
На даний момент немає вмісту класифікованого цим терміном.