Гаряче Прислів’я
Прислів'я та анекдоти
Живемо за кордоном.
Дитині 16 років. українська мова відмінна, без акценту. Але деякі прислів'я, приказки та висловлювання іноді потрібно "розжовувати".
Буквально вранці у нас із Костею виникло обговорення приказки "Краще синиця в руках ніж журавель у небі"
Потрібно було пояснити, хто така синиця, (з журавлем все було ОК), але навіщо вона "в руках" і щодо журавля в небі. навіщо? Для чого?? Логічні, гуманістичні, економічні, фізичні та алегоричні порівняння тощо.
Недавній анекдот із anekdot.ru все пояснив за 10 сек.
"Краще маленькі цицьки в руках, ніж великі на порносайте"
Все стало зрозумілим і зрозумілим.
Китайські прислів'я: Вчіть китайську за приказками.
Отже, що ж являють собою китайські прислів'я? (谚语 yànyŭ по-китайськи)
Китайські приказки – це висловлювання знаменитих китайських філософів та письменників.
Конфуцій один із найвідоміших китайських філософів, чиї висловлювання стали приказками. Існують сотні різних висловлювань, які мотивують чи надихають читачів.
Приказки є чудовим способом розширити свій словниковий запас під час вивчення китайської мови. Ми підібрали найцікавіші для вас і вирішили пояснити їхнє значення.
І пам'ятайте, подорож у 1000 миль починається з першого кроку. Лаози. (千里之行，始於足下 Qiānlǐ zhī xíng, shǐyú zú xià. Laozi.)
1. Китайські прислів'я – Готуй сани влітку
Прислів'я китайською: 未雨绸缪
Переклад: Ця фігура мови означає: плануй заздалегідь або будь готовий. Де 未雨 (wèiyǔ) означає перед дощем.未 (wèi) зазвичай відноситься до чогось у майбутньому. Тобто щось, що ще не трапилося, у цьому випадку дощ.绸缪 (chóumóu) означає зв'язати що-то шовком. У цьому випадку прислів'я означає: ремонтуй будинок, перш ніж піде дощ. Наш еквівалент готуй сани влітку.
2. Китайські прислів'я – Навчіть людину рибалити
Прислів'я китайською: 授人以鱼不如授人以渔
Піньїн: Shòu rén yǐ yú bùrú shòu rén yǐ yú
Це дуже відоме прислів'я. Вона означає: у довгостроковій перспективі краще навчити людину робити щось, ніж зробити це для неї. З китайської можна перекласти як: Давати людині рибу-це не те саме, що вчити людину рибалити. Або дайте людині рибу, і вона буде ситий один день. Навчіть людину рибалити, і вона буде ситий все життя.
3. Китайські прислів'я – Падаючи ми, вчимося йти безпечно
Прислів'я китайською: 吃一堑,长一智
Піньїн: Chī yī qiàn, zhǎng yī zhì
Переклад: Це прислів'я означає вчитися на своїх помилках. Китайське слово 堑 (qiàn) означає рів чи яму. Тобто з'їж одну яму/рів, вирости одне знання. Можна перекласти як: вчись на своїх помилках.
4. Китайські прислів'я – Не бійтеся рости повільно
Прислів'я китайською: 不怕慢, 就怕停
Піньїн: bù pà man, jiù pà tíng
Переклад: Це прислів'я означає, що єдине, чого ми повинні боятися - це повна зупинка. Вона нагадує нам, що повільний прогрес, все ж таки прогрес. Іншими словами: рух-життя.
5. Китайські прислів'я – Не пропусти момент
Прислів'я китайською: 机不可失，时不再来
Піньїн: Jī bùkě shī, shí bù zàilái
Переклад: Це прислів'я нагадує нам, що нам дійсно потрібно використовувати можливості, коли вони надаються. Де 机(jī) означає 机会(jīhuì) можливість, 不可失 (bùkě shī) означає щось, що не можна упустити.时不再来 – час (时 shí) не повернеться назад.
6. Китайські прислів'я - Поспішаєш -ти знущаєшся з людей
Китайське прислів'я: 一口吃不成胖子
Піньїнь: Yīkǒu chī bùchéng pàngzi
Перевод: 一口 означає одне горло, 吃 (chī) є, 不成 (bùchéng) неможливо, а 胖子 (pàngzi) означає товстий. Іншими словами: неможливо задовольнити одну штуку.
Це можна перекласти так: Ви будете висміювати людей.
7. Китайські прислів'я - Вчителі відчиняють двері. Ви ввели sami
Китайське прислів'я: 师父领进门，修行在个
Піньїнь: Shīfu lǐng jìnmén, xiūxíng zài gèrén
Перевод: Вчитель 师傅 Шифу та 领进门 lǐng jìnmén відчиняють двері.
Ви вводите себе: тут 修行 (xiūxíng) означає практикувати буддизм, але в цьому випадку це означає дію. Особисто (zài gérén) означає індивідуально. Іншими словами: дія залежить від людини.
8. Китайські прислів'я - Питання
Китайське прислів’я: 请教 电影 一个是是5小小的小子，以不请教 请教 一语的说子
Піньїнь: Qǐngjiào biérén yīcì shì 5 fēnzhōng de shǎzi, cóng bù qǐngjiào biérén shì yībèizi de shǎzi
Перевод: Тот, хто задав питання – дурень на 5 хвилин; Хто запитав, той назавжди залишиться дурнем.
Це відоме китайське прислів'я. Це спонукає людей не соромитися, задавати питання та отримувати нові знання. Китайською мовою 请教 (qǐngjiào) означає запитати у когось поради, 5 分城的傻子 (fēnzhōng de shǎzi) означає 5-хвилинний дурень, а 一辈子傻子 (yībèizi de shǎzi) означає дурень на все життя.
Хокуку от чОткого пацана
Сучасні прислів'я
Береги честь смола.
98 корисних прислів'їв і цікавих фраз англійською мовою, які збагатять ваш словниковий запас
Привіт, Пікабу! Зверніться доEnglishDom.
Матеріал: для всіх, хто любить прислів'я ;)
"Сім разів відміряй і йди вивчати англійську", "Скільки вовка не годуй, він все одно англійську вчить", "Століття живи - століття вчи англійську" та інші мудрі прислів'я ;) Вивчаємо!
А які ще кльові прислів'я англійською ви знаєте?
Хобі мого діда. Вгадай прислів'я.
Ще один рідновірський ведмідь комом
Написав мені тут недавно @BootSect і з'ясувалося, що в рамках заходу «Етнографічний диктант» пропонувалося відповісти на наступне запитання:
Існує українська приказка «Перший млинець комом». А насправді вона звучала як «перший млинець комам». Хто ж були «коми», для яких навесні пекли млинці, щоб задобрити?
"Правильна" відповідь: ведмеді.
Була ця нісенітниця і на Пікабу. Мабуть, уб'ю всю інтригу на корені, але напишу відразу, що це, звичайно ж, марення. Причому марення, що пропагується тими ж рідновірами, що розповідають про ведмедя-бера.
Але це не означає, що тут нема про що поговорити. Спершу давайте розберемося з приказкою та її значенням загалом. Даю слово фразеолог В.М. Мокієнко:
ПЕРШИЙ БЛИН [ЗАВЖДИ] КОМОМ.Перша спроба зазвичай буває невдалою (через брак досвіду, навичок). Прислів'я, здавалося б, засноване на суто реальному побутовому спостереженні. Поки сковорода ще недостатньо гаряча, перший млинець виходить зім'ятим, а не коржом, погано знімається зі сковороди, якщо вона недостатньо прогріта. Така образна логіка, справді, вплинула як у сучасне значення прислів'я, і її актуальну форму. Щоправда, аналогічні уявлення про невдачу першої спробиу прислів'ях інших народів виражаються інакше – напр., укр.Перша чарка колом(пор. рус.Перша чарка колом, друга - соколом); польський.Pіеrwszе kоty zа plоty;Pіеrwszе śliwky rоbасzywkiі т.п. Чисто «матеріалістичне» пояснення українського прислів'я, проте, вступає у протиріччя з її давніми, вихідними варіантами. У старовинних пареміологічних зборах вона звучала інакше, ніж зараз: Перший млинець і той комом (1736 р.);Перший млинець і грудкою(1741 р.). Вони її сенс явно суперечить нинішньому. І невипадково. У зв'язку з ритуальним значенням млинців на Русі (їх їли на Масляну, при поминальних обрядах, на весільних бенкетах і т. п.)перший млинецьвважався особливим і аж ніяк не «зім'ятим», невдалим. У Рязанській губернії, напр., при кожному звичайному печиві млинців, наливаючи на сковорідкуперший млинець, закликають усіх родичів приєднатися до трапези. Там же перед похованням, випікаючи млинці для поминання, перший млинець кладуть у головах небіжчика. У поминальних обрядах померлих родичів ніби запрошували скуштуватиперший млинець(або заломлений хліб). У Тамбовській губернії такий млинець клали на слухове віконце для батьківських душ, у Калузькій – у суботу перед Масляною його залишали на божниці «для батьків», в інших місцях «перший млинець» несли на цвинтар і просто клали на могилу. У деяких губерніях Укаїни на Масляну побожні жінки з'їдали перший масляний млинець за упокій покійних. Таким чином, перший млинець призначався померлим, був свого роду даниною предкам, що забезпечує зв'язок із потойбічним світом. Саме тому до його приготування потрібно було ставитись з особливою ретельністю. І якщо навіть «перший млинець», такий «відповідальний» для культу померлих предків, виходивкому, то людині загрожували лиха. Вихідним варіантом прислів'я, отже, бувПерший млинець, та й той комом. Забуття старовинного обряду призвело до «підрівнювання» сенсу та форми прислів'я до побутових уявлень про випікання млинців. Так із сакрального, благоговійно шанованого підношення померлим предкам перший млинець перетворився на прислів'я на свою протилежність.
Ця інформація є достовірною. Справді, була зміна форми приказки, і справді, такий обряд існував. Понад те, підносили перший млинець як померлим, а й, наприклад, вівцям – від моря (Слов'янські давнини, том 1, стор. 194).
Але ж, рідновіри нам пропонують іншу інтерпретацію, вірно? А ось вона ні на чому, крім фантазій, не базується. По-перше, мені не траплялося інформації, щоб млинці підносили ведмедям (підгодовувати дикого звіра біля свого будинку – ідея не найкраща). Хоча припускаю, що в символічному вигляді щось таке десь і могло практикуватися. По-друге, ніде, крім рідновірських сайтів, це прислів'я не фігурує з формоюкомам, а як видно з цитати Мокієнка, перші її записи зроблені вже у XVIII столітті. По-третє, що найважливіше, ніде і ніколи слово не зустрічається у значенні «ведмідь».
У даному випадку Рибаков писав про таке білоукраїнське свято, як комоїдиця. Опис свята із книги В.П. Шейна:
У цей день готуються особливі страви, саме: на першу страву готується сушений ріпник на знак того, що ведмідь харчується переважно рослинною їжею, травами; на другу страву подається вівсяний кисіль, бо ведмідь любить овес; третя страва складається з горохових комів, через що й самий день отримав назву «комоїдиця». Після обіду всі - старий і малий - лягають, не сплять, а щохвилининайповільнішим способом перекочуються з боку на бік, як можна намагаючись пристосуватися до повертання ведмедя.
Що ж, етимологія словакомедицядосить прозора і саме в такому вигляді вона відображена в етимологічному словнику білоукраїнської мови (том 4, стор. 216).
У стародавніх греків теж було весняне ведмеже свято, і воно називалося «комедією» (від «комос» – ведмідь). Від веселих пісень, танців та жартів цього ведмежого карнавалу пішла й найпізніша наша назва комедії. Отже, традицію білоукраїнських комоїдок необхідно зводити принаймні до далекої індоєвропейської єдності, коли одна й та сама назва однаково означала мисливське ведмеже свято. Однак точної дати виникнення такого свята у нас немає.
І ось так у них ведмідь стає не тількибером, а йкомом. Підозрюю, що скоро на нас чекають блискучі відкриття ще двох давньослов'янських імен цього звіра -ценітриз.
Ну а потім приходять тирсоголові творці «Етнографічного диктанту», які не вміють фільтрувати інформацію з Інтернету, і тягнуть це все в «просвітницький» конкурс.
Така ось комедія помилок та підробок. Коментарі зайві. Сподіваюся, що вийшло досить компетентно і не надто зібгано.