ГАВАЙСЬКА СИСТЕМА ЗЛІКУВАННЯ

Меню навігації

Посилання користувача

інформація про користувача

Ви тут » РАМТА - ЕЗОТЕРИКА » ПРАКТИКА » ГАВАЙСЬКА СИСТЕМА ЗЛІКУВАННЯ

Повідомлень 1 сторінка 16 з 16

Поділитися1 18-01-2012 23:57:55

Автор: Ангел-А
Зберігач
Зареєстрований: 15-11-2010
Повідомлень: 19869
Повага: +2166
Вік: 50 [1968-12-19]
Провів на форумі: 1 місяць 9 днів
Останній візит: 17-08-2018 19:05:22

для українських титрів натисніть кнопку СС

Поділитися2 19-01-2012 00:06:06

Автор: Ангел-А
Зберігач
Зареєстрований: 15-11-2010
Повідомлень: 19869
Повага: +2166
Вік: 50 [1968-12-19]
Провів на форумі: 1 місяць 9 днів
Останній візит: 17-08-2018 19:05:22

Поділитися3 19-01-2012 00:19:54

Автор: Ангел-А
Зберігач
Зареєстрований: 15-11-2010
Повідомлень: 19869
Повага: +2166
Вік: 50 [1968-12-19]
Провів на форумі: 1 місяць 9 днів
Останній візит: 17-08-2018 19:05:22

Поділитися4 19-01-2012 13:10:11

Автор: Ангел-А
Зберігач
Зареєстрований: 15-11-2010
Повідомлень: 19869
Повага: +2166
Вік: 50 [1968-12-19]
Провів на форумі: 1 місяць 9 днів
Останній візит: 17-08-2018 19:05:22

Два роки тому я почув про лікаря психіатра на Гаваях. Він вилікував божевільних злочинців, які перебували у в'язниці, навіть не бачачи їх, заочно. Психолог зазвичайвивчав медичну карту мешканця, а потім дивився всередину себе, щоб побачити, як він створив хворобу цієї людини. І коли він удосконалювався, то хворий одужував.

Він сказав, що працював у Гавайській Державній Лікарні 4 роки. Що у відділенні, в якому утримувалися психічно хворі ув'язнені, було небезпечно працювати. Психіатри звільнялися щомісяця. Штатні працівники безперервно дзвонили, що він(а) не може в цей день вийти на роботу через хворобу, або ж вони просто звільнялися. Кожен, хто бував через це відділення, тулилися спиною до стіни, побоюючись нападу. Не зовсім приємне місце, щоб там жити, працювати чи відвідувати його."

"За кілька місяців хворим, яких доводилося утримувати в наручниках, було дозволено ходити вільно", - сказав він мені. "Ті, яких інтенсивно лікували ліками, перестали їх приймати, а ті, хто не мав шансів вийти коли-небудь на волю, були звільнені". Я затремтів від благоговіння. "Але це ще не все, - продовжував він, - медперсонал став з радістю ходити на роботу. Невиходи на роботу і плинність кадрів припинилися. Ми перестали тримати більший штат, ніж належить, тому що хворих виписували, і все виходив на роботу. І сьогодні це відділення закрите.

Тут я маю поставити питання на мільйон доларів: - 'Що ви робили з собою, що змусило цих людей змінитися?'

"Я просто виліковував частину свого тіла, яка створила їхні хвороби". - сказав він. Я не зрозумів. Др. Льон пояснив, що повна відповідальність за своє життя означає, що за все у твоєму житті – просто тому, що це відбувається у твоєму житті – ти відповідаєш. У буквальному значенні весь світ - це твій всесвіт.

Ф'ю-ю-ю... Це важко переварити. Нести відповідальність за те, що я говорю чи роблю – це одне,але відповідати за все, що б не говорилося чи не робилося навколо мене, це зовсім інша справа.

Однак, істина така: якщо ти береш на себе повну відповідальність за власне життя, тоді за все, що ти бачиш, чуєш, їж, чіпаєш або іншим чином відчуваєш – ти відповідаєш. Мається на увазі, що терористична діяльність, президент, економіка країни та все, що ти відчуваєш, і що тобі не подобається – це тобі зцілювати. Все це, так би мовити, існує лише як проекція твоєї уяви. Проблема не з ними, а з тобою, і щоб змінити все це, ти маєш змінити себе.

Я знаю, це важко зрозуміти, не кажучи вже про те, щоб прийняти чи відповідно до цього жити. Звинувачувати набагато легше, ніж нести повну відповідальність. Але поговоривши з Др. Лєном, я почав усвідомлювати, що зцілення за методом хо'опонопоно для нього означає любити самого себе.

Якщо ти хочеш покращити своє життя, ти маєш зцілити своє життя. Якщо хочеш зцілити когось, навіть психічно хворого злочинця, ти, зцілюючи себе – зцілюєш його.Я запитав Д-ра Лена, як він приступив до свого лікування. Що саме він робив, коли переглядав справи цих пацієнтів?

"Я просто не перестаючи говорив: 'Пробач мені', і 'я люблю тебе' знову і знову", - пояснив він. "І це все?" "Це все".

Виявляється, що любов до себе є найбільшим шляхом, щоб покращити себе, оскільки, покращуючи себе, ти покращуєш світ.

Я наведу невеликий приклад, як це буває. Одного разу мені прислали емейл, який мене дуже засмутив. Раніше я б якось улагодив це, впорався б зі своїми пекучими емоціями чи поговорив би з тим, хто надіслав цей мерзенний лист.

На цей раз я вирішив випробувати метод Д-ра Лєна. Я промовляв в умі не перестаючи: "Пробач мені", "Я люблютебе". Я не зверталася ні до кого особливо. Я просто пробуджував дух любові, щоб зцілити свою душу, яка творила зовнішні обставини.

"А що буде з тими екземплярами, які продані і вже пішли?" - Запитала я. "Вони не пішли" - пояснив він, знову поставивши мене в безвихідь своєю містичною мудрістю - "вони все ще в тобі".

Коротше, немає нічого зовнішнього. Знадобиться вся книга цілком, щоб пояснити цю просунуту техніку з усією глибиною, на яку вона заслуговує.

Досить сказати, що коли б ти не захотів покращити щось у своєму житті, є тільки одне місце, куди потрібно дивитися – усередину себе. Коли ж ти дивишся, то дивися з любов'ю (уривок з книги Джо Віталі. Життя без обмежень).