Гіпертиреоз у кішок

залози

Гіпертиреоз – це захворювання, пов'язане з надмірною секрецією щитовидної залози тиреоїдних гормонів трийодтироніну (Т3) та/або тироксину (Т4). У кішок це одне з ендокринних порушень, що найчастіше зустрічаються, основними проявами якого є:

  • поліурія (збільшення кількості добової сечі);
  • полідипсія (підвищена спрага);
  • поліфагія (підвищений апетит);
  • гіперактивність, нервозність, неспокій і навіть агресія тварини;
  • втрата ваги тварини (попри добрий апетит);
  • тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень);
  • діарея;
  • періодичне блювання;
  • погіршення якості вовни.

Причини розвитку гіпертиреозу:

  • аденома (доброякісна пухлина щитовидної залози);
  • аденокарцинома (злоякісна пухлина щитовидної залози), трапляється вкрай рідко.

До цього часу остаточно не з'ясовано, що саме сприяє виникненню пухлинних процесів у щитовидній залозі. Захворюванню піддаються кішки всіх порід середнього та старшого віку (від 6 років). Гіперфункція щитовидної залози призводить до стимуляції обміну речовин. Внаслідок цього виникає тахікардія, посилення моторики кишківника, часте дихання, нервозність та інші симптоми. При пальпації області шиї часто виявляють одно-або двостороннє збільшення розмірів щитовидної залози (зоб).

  • Анамнез захворювання та клінічні ознаки.
  • Вимірювання концентрації загального тироксину (Т4) у сироватці крові.
  • УЗД щитовидної залози.

Диференціальний діагноз: цукровий діабет, ниркова недостатність, інфекційні захворювання, ендометрит.

Лікування спрямоване на:

  • зниження секреторноїактивності щитовидної залози (препарати, що пригнічують продукцію тиреоїдних гормонів);
  • усунення симптомів захворювання (бета-блокатори для нормалізації серцевого ритму, протиблювотні тощо).

На жаль, в Україні досі не знайшов застосування метод лікування даного захворювання за допомогою препаратів, що містять радіоактивний йод. Хірургічне видалення щитовидної залози (тиреоїдектомія) є ефективним методом лікування, однак у післяопераційному періоді можливий розвиток ускладнень (гіпокальціємія при пошкодженні паращитовидної залози, яка розташовується безпосередньо поруч із щитовидною залозою). Після операції для запобігання розвитку гіпотиреозу необхідна довічна замісна терапія препаратами щитовидної залози та щомісячний контроль рівня гормонів.