Гострий,середній, серозний отит у дітей

Гострий середній серозний отит є захворюванням, при якому вірусна інфекція вражає барабанну перетинку. Під час хвороби вона набухає і сильно червоніє. При розвитку захворювання, до вірусної інфекції здебільшого додається і бактеріальна.

При цьому захворюванні, в порожнині біля барабанної перетинки може накопичуватися рідина і в той же час відсутні будь-які ознаки виникнення запалення. Серозний отит може стати первинною стадією захворювання перед розвитком гнійного отиту.

Етіологія захворювання

Первинною причиною виникнення середнього гострого отиту є порушення однієї чи кількох функцій слухової труби. Євстахієва труба здійснює такі функції:

захищає внутрішнє вухо від попадання мікрочастинок із зовні;
служить своєрідною вентиляційною трубою;
є дренажем, який не дозволяє проникнути в середнє вухо бактеріям та вірусам.

При порушенні будь-якої з цих функцій вірусна інфекція може безперешкодно потрапляти в середнє вухо і провокувати розвиток гострого серозного отиту. У той же час вірусна інфекція може бути непершопричиною розвитку хвороби, а лише основою. Захворювання може початися при попаданні у вухо великої кількості хвороботворних бактерій, за наявності вірусної інфекції.

Розвиток захворювання може розпочатися:

у період хвороби або відновлення після простудних захворювань, ГРВІ та грипу;
після нежитю та алергічного риніту;
після попадання у вухо води;
після перебування на вулиці у сильну вітряну погоду;
після травми середнього вуха або потрапляння до нього будь-якого предмета.

Симптоми хвороби

Симптоми середнього гострого серозного отиту можна розрізняти в залежності від стадії захворювання.

1 стадія. На цьому етапі починається незначна зміна положення та кольору барабанної перетинки. Через зміну тиску повітря в євстахієвій трубі, барабанна перетинка може втягуватися, з нейтрального її колір стає трохи рожевим. Визначити подібні зміни може лише лікар за допомогою спеціального приладу. Через порушення положення барабанної перетинки у хворого погіршується слух;

2 стадія. Під час другої стадії області середнього вуха починається активне розмноження клітин хвороботворної мікрофлори, починається виділення з вух специфічного секрету. Виділення мають характер серозних. Вони мають склоподібне, каламутно-прозоре забарвлення. На цьому етапі в середньому вусі формується велика кількість рідини, яка давить на барабанну перетинку. У людини ще більше погіршується слух, у вусі з'являється відчуття тиску та рідини;

3 стадія. На цьому етапі з'являється типовий симптом, який у лікарів отримав назву «синдром клейкого вуха». У порожнині слухового проходу є безліч серозної рідини. Вона є досить в'язкою та клейкою. Придотику до рідини вона може розтягуватися на кілька сантиметрів та утворювати специфічну «нитку»;

4 стадія. Виділення серозної речовини практично припиняється або стає незначним. В області барабанної перетинки починається фіброзна трансформація, яка торкається маленьких кісточок внутрішнього вуха. У людини починається сильна приглухуватість.

Лікувальні заходи

Лікування гострого середнього серозного отиту максимально ефективно на ранніх стадіях розвитку захворювання. Воно включає відновлення захисних і вентиляційних функцій євстахієвої труби, а також комплексне лікування супутніх захворювань носа, вух і очей.

Для лікування хвороби в порожнину хворого вуха міститься спеціальний катетер, через який до середнього вуха доставляються необхідні медикаменти: протизапальні препарати та антибіотики. Для зменшення кількості слизу з метою поліпшення слуху в ділянку ураженої євстахієвої труби вводяться судинозвужувальні препарати.

Якщо причиною виникнення хвороби є алергія, особливо алергічний риніт, хворому необхідне лікування із застосуванням антигістамінних препаратів. Вони можуть використовуватися як у вигляді крапель, так і у вигляді таблеток.

Якщо поліпшення стану хворого немає протягом двох тижнів, порушується питання необхідності операційного втручання. Воно необхідне і при значному погіршенні слуху через рідину, що накопичилася у вусі. Під час операції лікар розрізає барабанну перетинку, щоб відкачати рідину поза її межами. Потім область перетинки вводять спеціальний шунт, який робиться з пластики або кераміки. Подібний дренаж необхідно носити протягом одного або двох років до повного одужання середнього вуха.