Градуси та дюйми
…Цікаво, що Ейткен вивів правило: при підвищенні температури на один градус пульс частішає на 10 ударів і Вундерліх підтвердив це:«Як правило, співвідношення пульсу і температури може бути представлене так: підвищення на один градус Фаренгейта призводить до збільшення пульсу на десять ударів ». К. Лібермейстер пізніше лише підтвердив отримані ними дані, і точніше за його правило можна назвати «правило Ейткена-Вундерліха-Лібермейстера»! Приблизно з кінця 60-х років. позаминулого століття термометрія стала атрибутом клінічної лікарської практики (у США його почали застосовувати в Нью-Йоркському шпиталі та шпиталі Белльвью, в Україні – в клініці К.К.Зейдліца тощо), з'явилися й температурні листи.
...Д.Хатчинсон показав, що міжреберні м'язи забезпечують функцію видиху і оригінально висловився про значення описаної Лаеннеком крепітації: «Якби Лаеннек не зробив у своєму короткому житті більшого, ніж опис крепітації і причини її, то вже цим він заслужив собі більше довговічний пам'ятник, ніж єгипетські піраміди! » Теж можна сказати і про нього самого, недарма в 1847 журнал Д.Форбса назвав винахід Д.Хатчинсона одним з найбільш цінних вкладів у фізіологію. Не менш цінним воно виявилося і для клініки.
Як би там не було, більшість дослідників пишуть про Д.Хатчінсона не тільки як про талановитого лікаря і вдумливого дослідника, але і як про обдарованого музиканта (скрипача), цікавого співрозмовника, блискучого скульптора, малювальника і кресляра. Він виявив себе і на терені медичної статистики і виступив у ролі судового медика! У будь-якому випадку, його звільнення з медицини у віці сорока одного року велика втрата для британської медицини. Примітно, що під час продажу його будинку серед речей не знайшли спірометра!Ймовірно, він залишився у щасливому минулому, як колись перкусія в Ауенбруггера ... Бібліографія робіт Д. Хатчінсон включає 26 назв (P. Bishop, 1977).
…Сто років потому робота Д.Хатчинсона знайшла блискуче продовження саме в Англії! У 1958 р. англійський «біоінженер»Б. М. Райт (Basil Martin Wright, 1912-2001) запропонував модель пікфлуометра - peak flow meter, без якого зараз неможливо уявити ведення хворих на бронхіальну астму і ХОЗЛ.