Хілери чарівники або шахраї
Спадщина стародавніх лемуріанців
Як правило, філіппінські хілери все життя практикують в тому самому місті або селі. І до них день у день вишиковуються довгі черги спраглих допомоги. Будь лікарі шарлатанами, неважко уявити їхню швидку долю. Тим часом хілерів на Філіппінах не тільки не виганяють і не побивають камінням, а навпаки, шанують. Отже, вони справді лікують чи хоча б полегшують страждання? Але чому хілери, якщо вони насправді ефективні, з'явилися тільки на Філіппінах? — не вгамовуються скептики.
Олександр Григор'єв, енерготерапевт, який неодноразово бував на Філіппінах і був присутній при операціях, висуває два головні аргументи. По-перше, філіппінці вважають себе дітьми природи та вірять у її велику силу. Ще до завоювання Філіппін іспанцями в 1521 у корінних жителів була дуже велика віра в «антинос» і «енкантос» — духів природи, що мешкають у лісах, горах, печерах, воді та камінні. Це все існувало поруч, під боком, і тому віра у духів була природною. Природа була цілитель товаришем у боротьбі з хворобами. Вважається також, що філіппінець здатний сприймати навколишній світ і космос у їхній єдності та цілісності, а не через п'ять відомих нам органів чуття. По-друге, філіппінці вірять, що їхня країна є однією з частин загиблого континенту Лемурія, який затонув за сотні тисяч років до виникнення Атлантиди. Відповідно до цієї точки зору, філіппінці походять від давніх лемуріанців, які вміли сприймати та генерувати психічну енергію, керувати нею.
Видовище не для слабкодухих
Як відбувається операція? Ось опис лише двох, свідком яких був той самий А. Григор'єв. «Перший випадок стосувався операції на очах. Пацієнта потрібно булопозбавити катаракти. Після того, як хворого поклали на кушетку, цілитель кілька хвилин створював щільне енергетичне поле у лівого ока пацієнта. І раптом пролунав різкий кидок рук хілера вниз — і ось він уже маніпулює великим пальцем просто в оці! Спостерігаючи за пацієнтом, — ділиться Григор'єв, — я очікував побачити хоч якийсь прояв переляку чи болю, але жоден м'яз не здригнувся на його обличчі, все проходило зовсім безболісно. Через кілька секунд хілер кинув плівку катаракти в скляну миску і показав пацієнтові. Після операції не залишилося жодних слідів, а легке почервоніння склери пройшло за кілька секунд. Пацієнт почував себе добре, зір покращився практично відразу».
«Другий випадок, що мене вразив, — продовжує Григор'єв, — була операція ракового хворого. Пацієнтом був японський бізнесмен, який вже кілька місяців мучився від пухлини кишечника. Він випробував дуже багато систем класичного лікування, у тому числі курсу хіміотерапії, але це не дало результату. Філіппінський хілер був його останнім шансом. Першого дня його внесли до цілителя на ношах, сам він іти не міг. Хілер блискавично розкрив тіло хворого і через кілька секунд вже маніпулював у кишечнику, що повністю оголився. Через 2-3 хвилини пухлина була видалена. Це дуже ефектне видовище, але не для людей зі слабкими нервами. Однак потрібно ще кілька операцій для локального підведення енергії до хворих органів. Яке ж було моє здивування, коли я побачив того чоловіка через 19 днів — він уже стояв на ногах і посміхався!»
1992 року інший хілер — Хосе Сегундо — демонстрував своє мистецтво на конгресі лікарів у Швейцарії. Тоді ж було зроблено лабораторний аналіз тканин, які він витягував із пацієнтів. На подив присутніх, тканини не належалині тварині, ні людині і мали неорганічне походження! «Оскільки я нізвідки не витягую ці тканини, — пояснив Сегундо. — Те, що опиняється в моїх руках, — результат матеріалізації негативної енергії хвороби, її істоти. Я показую це пацієнтові і говорю: «Дивися, ось твоя хвороба! Я витягнув її з твого тіла і викидаю в урну. У тобі її більше нема». Якщо хворий повірить, то він видужає. Адже лечу не я, лікує віра. Успіх операції залежить від мене тільки наполовину, другу половину дає віра пацієнта у одужання, віра в мене, віра у Бога. Свій дар цілительства я отримав від нього, навчитися цьому неможливо. До речі, Хосе Сегундо вилікував тисячі людей. Після операції у більшості їх зникли різні пухлини, відновився зір, слух, суглоби знову стали рухливими, а хребет гнучким.
Дати пояснення феноменальним здібностям хілерів беруться багато хто. На думку одних, на кінчиках пальців лікарів концентрується особлива енергія, що дозволяє безболісно проникати у тіло людини. Вона ж забезпечує стерильність операційного поля, надаючи сильну бактерицидну дію. Другі припускають, що тут не обходиться без астральних сил. Треті ж, як і німецький лікар С. Зойтман, упевнені, що секрет хилерства у психічному впливі на хворого, іншими словами у гіпнозі. Між іншим, такий висновок Зойтман зробила після того, як була особисто присутня на семи тисячах операцій. Вона вважає, що шляхом навіювання хілер створює у пацієнта стан, який мобілізує резервні можливості організму та сприяє одужанню. Загалом гіпотез набереться не один десяток. І всі вони по-своєму правдоподібні.
Я твою біду руками розведу
А ось яких висновків дійшли українські дослідники. В лабораторіїпрофесора В. Пушкіна була проведена серія дослідів з якимсь Б. Єрмолаєвим, який володіє психокінезом. З'ясувалося, що шкіра рук цієї людини може випромінювати біоенергію різної полярності. Наситивши предмет зарядами одного знака, Єрмолаєв потім утримує його у підвішеному стані між долонями за рахунок того, що тепер його руки випромінюють біоенергію протилежного знака.
Паралель напрошується сама собою. Припустимо, що хілер, подібно до Єрмолаєва, проводить пальцями над операційним полем, насичуючи шкіру пацієнта, припустимо, зарядами зі знаком «+». Ці частинки біоенергії концентруються в міжклітинному та міжмолекулярному просторі на одній лінії, утворюючи хіба що лінію «розрізу» тканин. Будучи однополярними, заряди відштовхують один одного, тим самим розділяючи клітини та молекули тканини. Шкірний покрив, а за ним і тканини стають легкопроникними. А оскільки пальці «хірурга» теж дають сильне плюсове випромінювання, вони діють аналогічно своєрідному енергетичному «скальпелю» і хілер легко розводить тканини тіла, вводячи руку в плоть, щоб опромінити або видалити хворий орган. Тому пацієнт і не відчуває болю — адже «скальпель» не торкається нервових волокон, а лише зміщує їх!
Що ж до ймовірності занесення мікробів, то й тут відповідь проста: біовипромінювання настільки сильно, що має бактерицидний ефект і заздалегідь стерилізує як руки лікаря, так і операційне поле. До речі, ця теорія пояснює і миттєве загоєння ран: варто прибрати концентроване біополе, що розсуває молекули і клітини, як під дією природних енергетичних зв'язків, що відновилися, вони відразу зімкнуться, не залишивши і сліду! До речі, підтримує цю гіпотезу про електромагнітну природу філіппінського феномену та англійський дослідник Гарольд Шерман. Чи мають раціюПушкін та Шерман? У всякому разі, їхню теорію, як і всі інші, такі ж незвичайні, відкидати явно не варто.