Імре Кальман одружився двічі, Новини на
Із кав'ярні вони вийшли разом. Так розпочався 18-річний роман Імре Кальмана та на 10 років старшої Паули. Незважаючи на всі умовляння, вона не погоджувалася вийти за нього заміж, бо не могла народити дітей. Її влаштовувало бути його коханкою, другом і дбайливою господаркою. Песимістичний Кальман часто впадав у депресію, панікував перед кожною прем'єрою. Паула за свої гроші винайняла йому невелику квартиру, сама готувала, прала, чистила одяг та взуття. Бережливий Імре купував лише свою улюблену шинку, а звідки з'являються смачні обіди, квіти та інше, навіть не цікавився. Його думки були зайняті музикою.
1915-го відбулася прем'єра "Сільви". Кальман хвилювався. Він був переконаний, що на нього чекає провал. Але успіх був нечуваним. У Європі гриміла Перша світова, а пісні з оперети лунали з обох боків лінії фронту. Але раптом Паула захворіла на туберкульоз. Ні багатство, ні новий будинок не тішили Кальмана. Жінка повільно згасала, пересувалася в інвалідному візку. Вона найняла трьох покоївок, куховарку, шофера та дворецького. Сама ж переселилася до окремої кімнати: не хотіла, щоб коханий бачив її страждання.
— Ти маєш одружитися з молодою та здоровою дівчиною, яка народить тобі сильних дітей, — постійно нагадувала вона Імрі.
Але той не хотів і слухати. Тоді Паула вирішила знайти для нього коханку. Вона познайомила Кальмана зі своєю подругою — кіноакторкою Агнесою Естергазі. Спочатку Імре захопився. Однак згодом дізнався, що має ще одного коханця — молодого актора. Він порвав з нею і повернувся до Паули.
На її могилі 46-річний Імре заприсягся, що до кінця життя проживе на самоті. Але доля обернула все інакше.
Композитор збирав годинник та молочні зуби своїх дітей
У віденськійкав'ярні "Захер", де збиралася місцева богема, 1928-го Кальман побачив юну українську емігрантку Віру Макінську. Дівчина хотіла стати актрисою і сподівалася, що якийсь режисер зверне на неї увагу. Грошей у неї не було, тому філіжанку кави з булочкою зазвичай брала в борг. Якось кельнер пригрозив, що більше її не пустить, якщо та не розплатиться.
— Чи можу я щось зробити для вас? — раптом почула вона за спиною. - Мене звати Еммеріх (німецький варіант імені. - "ГПУ") Кальман.
Він їй допоміг: Віра отримала контракт на маленьку роль та 365 шилінгів зарплати. Вечір після її першого виступу вони провели у кав'ярні. А наступного дня пішли до модного магазину — одягати Віру. Вона обрала блакитну сукню та такого ж кольору сумочку, рукавички та туфлі.
Звички чоловіка здалися Вірі трохи дивними. У його будинку жили такси, названі на честь головних героїнь оперет. Він колекціонував годинник та молочні зуби своїх дітей. Немов реліквії зберігав олівці, якими писав твори. Часто усамітнювався, працював ночами, був марновірним. Віра ж любила тринькати гроші і влаштовувати прийоми. Кальмана це дратувало. Але він все одно почувався з нею щасливим.
Незадовго до того, як 1938-го Австрію захопила нацистська Німеччина, Кальмани, боячись переслідувань євреїв, виїжджають із Відня. Їх не зупинило і звання почесного арійця, запропоноване композитору Гітлером. Спочатку вони перебираються до Парижа, а згодом до Нью-Йорка. Там Віра познайомилася з французьким емігрантом на ім'я Гастон, закохалася та вирішила залишити родину.
Кальман був приголомшений, але згоду на розлучення дав. Віра виїжджає з Нью-Йорка і повертається, отримавши свідоцтво про розлучення. На вокзал, де її зустрічав Гастон, прийшов і Кальман із дітьми. Побачивши матір, вони кинулися їйна шию. Віра розплакалася. Вигляд Імре її приголомшив. На ньому був зім'ятий костюм, з-під якого стирчали брудна сорочка і зім'ята краватка. Залишивши коханця, вона кинулася до Кальмана. Незабаром вони побралися вдруге.