ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ - ПО-ЯПОНСЬКИ
Її плодами сахалінці користуються досіОлексій Баяндін
Японці вирішили розпочати з того, що організували переїзд на Сахалін переселенців-селян. Їм надавалися грошові компенсації, уряд забезпечував фінансування робіт з меліорації та поліпшення ґрунтів. Напередодні Першої світової війни різко зріс попит на пиломатеріали, і Сахаліні почала розвиватися лісова промисловість. Японці ліс заготовляли, переробляли, виникали заводи хімічної промисловості, сировиною котрим служила деревина. Заповзятливі японські поселенці часто брали землі в оренду нібито для заняття сільським господарством, але потім з великою вигодою для себе займалися лісозаготівлями, а потім, коли ліс закінчувався, кидали землі і йшли в промисловість. Незабаром почався активний розвиток рибної промисловості. Робочих рук потрібно все більше. Почався відтік людей із сільського господарства. Щоб не допустити повного розвалу, японський уряд розробив програму групового заселення Карафуто. Окрім пільг, у селян з'явилися обов'язки. Так, наприклад, кожна сім'я мала за допомогою виділеного владою трактора викорчувати пні та зорати один гектар землі.
У 1934 р. цивільне управління Карафуто доповіло Токіо про завершення проекту заселення острова. З заснуванням губернаторства Карафуто японська влада любила повторювати про інтенсивне освоєння Південного Сахаліну, про комплексний розвиток економіки острова. Насправді японці не дуже дбали про процвітання Сахаліну. Головним завданням було сприяти японським корпораціям у вивезенні з острова якнайбільше природних багатств. Тому в роки японської окупації на Південному Сахаліні розвивалися ті галузі, які призначалися для експлуатації природнихресурсів. Під час здійснення своєї економічної експансії основна ставка робилася на заготівлю та переробку деревини. За 1906-1935 р.р. японці заготовили близько 68 млн кубометрів деревини. Сьогодні в цих місцях не набереться деревини навіть для спорудження невеликої хатинки.
Через слабкий розвиток транспорту японці не встигали вивозити заготовлений на Сахаліні ліс. Тоді їхні фахівці почали вивчати можливості створення на острові паперових комбінатів, перший з яких корпорація "Міцуї" збудувала у Корсакові лише за 21 місяць. У період із 1914 по 1926 р. японцями було зведено вісім бумкомбінатів.