Історія нарощування нігтів, Як з’явилося нарощування нігтів

Стародавні індіанці та шамани воліли накладати на власні нігті пазурі вбитих тварин.
Потім у 1935 році стався справжній прорив, тоді в США почали активно використовувати манікюр «Жюльєт», винайдений у Франції. Він складався зі шматочків папірусного або лляного паперу, який закріплювався товстим шаром лаку на кінці нігтів. Хоча варто відзначити, що французи тут не були першовідкривачами, у стародавньому Китаї жінки використовували рисовий папір для тих же цілей.
Бажання жінок мати довгі нігті підбивало майстрів такі крайні методи, як приклеювання чужих зістрижених пластин.
Справжня nail-революція сталася в 1951 році, коли дантист і професор із Філадельфії Фредерік Слек поранив собі палець у районі нігтя. Пошкоджена ділянка не давала спокійно працювати, і чоловік наклав на неї шар фольги, а зверху пломбувальний акрил, потім він відшліфував краї.
Правда інша версія говорить про дружину того ж дантиста, яка ніяк не могла перестати гризти нігті, поки чоловік не став накладати на них міцний шар акрилу. Очевидно відкусити його було дуже проблематично.
Незалежно від того, як саме було відкрито спосіб нарощування, у нігтьовій індустрії розпочався серйозний етап. З 1960 Фредерік Слек зайнявся розробкою товарів для нарощування нігтів і вже в 1970 представив продукцію на глобальному ринку.
Щоправда до складу акрилової пудри входивметилметакрилат, який не дозволяв зробити нігті природними. Більше того, рівень його токсичності завдавав шкоди натуральним нігтям і здоров'ю майстра, який постійно контактує з ним.
У 1974 році використання метилметакрилату для нарощування нігтів було офіційно заборонено та елемент замінили на етилметакрилат.
У 1973 році з'явилися типси, а створила їхня каліфорнійська компанія IBD, зовні вони нагадували пластикові смужки з клеєм, віддалено схожі на нігті.
Саме після цієї події у світі почали активно з'являтися різноманітні продукти для нарощування нігтів, які модернізуються та покращуються донині.