Італійські прислів’я та приказки
Італійці - народ романської мовної групи, основне населення Італії. Загальна чисельність – близько 120 млн. осіб. В Італії проживає 60 млн. італійців. Італійська мова належить до романської мовної групи індоєвропейської сім'ї. Має діалекти, що помітно відрізняються один від одного. Найбільші: тосканська (на його основі створена літературна мова), неаполітанська (нею звучать дуже багато всесвітньо відомих італійських пісень), венеціанська, сицилійська, лігурійська.
А Ппетит приходить під час їжі.
У краси своя правда.
Все добре в міру.
Хто впертий - той переможе.
Мудрий розуміє із півслова.
Буває нерідко і таке, чого не чекаєш.
Буває часом, що й хмара закриває сонце.
Буває те, що Богові завгодно.
Був колись і оцет вином.
Хто їсть один – помре один.
Швидко трапляється те, про що потім довго доводиться жалкувати.
У стоячій воді заводяться черв'яки.
Велика сила звички.
І диявол був колись ангелом.
Разом із водою виплеснути і дитину.
Вода вимиє, сонце висушить.
Вода млина ламає.
Воду пий як бик, а вино як король.
Той, хто живе минулим, помре від розпачу.
Хто боїться води та вітру – не повинен виходити в море.
Хто йде повільно - піде далеко.
Попереду прірва, а ззаду вовча паща.
Все в світі йде своєю чергою.
Хто працює на себе – працює за трьох.
Усі ми діти Адама та Єви.
Все одно, що свердлити дірку у воді.
Дружба і вино, доки не старіють, не коштують і гроша.
Якщо хтось ласкавий з тобою більше звичаю, значить, обдурив тебе або збирається обдурити.
Хто говорить в обличчя – не зрадник.
Якщо ти захворіві хвороба невиліковна, - звикай жити з хворобою.
За чистою водою до джерела треба йти.
Хто чинить чесно — живе у смутку.
До чого недбальство приліпиться, все гине.
Як тонути почнеш, так і плавати навчишся.
Який одяг, такі й почесті.
Краще померти ситим, ніж голодним.
Наклеп, що вугілля - не обпалить, так забруднить.
Кіт любить рибу, але не любить мочити лапи.
Котяча хоробрість так само міцна, як і собачий ланцюг.
Гарний одяг, що рекомендаційний лист.
Хто не вміє лестити, той не вміє правити.
Хто вміє добувати, та не вміє берегти, тому в могилу лягти.
Краще не мати багатства, аніж зловживати ним.
Багато в морі води, та вона солона.
Мутна вода дзеркала не замінить.
На поганому ринку хорошого одягу не купиш.
На пожежі будь-яка вода згодиться.
Повінь та гнів народу не стримати.
Не дай дізнатися селянинові, як гарний сир із грушами.
Не забувай старих звичаїв, як і старих зловживань.
Не турбуй те, що лежить спокійно.
Не можна одягти одяг перш, ніж його пошиють.
Немає нічого нового, що не траплялося раніше.
Ніколи не бігай ні за жінкою, ні за трамваєм; завжди будуть наступні. (сучасна)
Нічого не буває, чого б Господь не бачив.
Одяг без підрубки, комора без шинки, ринок без товарів, дзеркало без рами, людина без зубів — все це мало чого варте.
Від малого дощу великий вітер стихає.
Пити захочеш – будь-яку воду вип'єш.
Приласкай собаку і вона забруднює тобі одяг.
Проточна вода завжди краща за стоячу.
Минулого не повертаєш.
Рідна кров притягує.
Сталь ламається, азалізо кується.
У підлабузника солодкі промови, та чорні думки.
Хороша мати коштує сотні вчителів.
Гарне, що буває з нами, записуємо на піску, а погане – висікаємо у камені.
Хоч усі десять пальців своїх запали, наче свічки, а йому все одно темно.
Зміст сторінки: народні італійські прислів'я та приказки.