Як українці навчилися виготовляти бронебійні набої, але не можуть їх використовувати - 24 Канал
Чи можливо пробити броню завтовшки 20 з половиною міліметрів однією кулею? Відразу напрошується думка, що ні. Адже такий захист мають БТР і смішно протистояти їм звичайною гвинтівкою. Втім, у нас дещо застаріле уявлення про можливості сучасних патронів, що й підтвердили випробування на полігоні в Житомирській області.
Патрони від компанії Stiletto здатні зробити решето з бронежилетів 6-го ступеня захисту та всіх броньованих машин, які використовуються у військах так званих "ЛДНР", у тому числі українських "Тигрів".
Втім, є дві новини. Хороша та не дуже. Хороша – це повністю українська технологія. Погана – саме в українських військових таких патронів немає. Як все починалося?
2000 року українські зброярі звернулися до конструкторського бюро "Південне" – космічної колиски всього Радянського Союзу. Їхні фахівці розробили програму, яка математично розраховувала зовнішню та внутрішню геометрію кулі, залежно від поставлених цілей.
Далі трохи фізики: матеріал для куль команда виготовляє з готових сплавів, та якщо з порошку. Останній спресовують чи спікають. Така методика дозволяє розміщувати центр тяжкості симетрично осі кулі, відповідно мінімізує відхилення від траєкторії.
І насамкінець – хімія: сердечник для снайперських бронебійних куль виробляється зі сплаву вольфраму та карбіду вольфраму, що, власне, і посилює бронебійну силу.
За словами українців, вони довго пропонували свої розробки луганському заводу, єдиному в Україні, який виробляв патрони. Отримавши відмову, звернулися 2012 року до українського заводу у "Барнаулі". Умови були простими.Українці не надають своє обладнання та потужності для експериментального виробництва, а українці власним коштом проводять усі випробування.
Свої напрацювання команда забрала, проте частина конструкторських і технологічних новацій таки залишилася у сусідів. А вже потім події на Донбасі в 2014 році продемонструють, що сепаратисти мають бронебійні кулі з покращеними характеристиками, саме такими, які впроваджувала Stiletto.
Не знайшовши виробничих потужностей в Україні, Stiletto домовилися про співпрацю з канадською компанією Waterbury Farrel, остання надає обладнання. 2016 року цей тандем виграв тендер на будівництво заводу в Казахстані. Таке саме підприємство пропонують побудувати в Україні.
Втім, погодження від керівників держави ще немає і це при тому, що власний патронний завод перейшов так званою "ЛНР", а потужніші патрони нам ніхто не продає, оскільки їх зараховують до летальної зброї
А тим часом, маючи всі технології та новітні розробки, українські бійці далі воюють старими радянськими патронами, які ще в невеликих кількостях залишаються на військових складах. Але проблема в тому, що навіть висококаліберна куля старого зразка залишає на броні лише вм'ятину.