Як живе казахський мільйонер
Пише блогер Сергій Анашкевич:
Щиро кажучи, я не уявляв, що мільйонери можуть так жити.
І навпаки, не уявляв, що люди, які живуть в таких умовах, можуть бути мільйонерами.
Причому доларовими. І мільйон їм звалився не з неба, вони його заробили важкою працею. А ці погані умови життя, з погляду інших, більш звичних мільйонерів, є чи не важливими в їхньому «бізнесі» (якщо його можна так назвати).
І це не епізод фільму «Мільйонер із нетрів».
Ви не повірите, але Дамір, про якого йдеться, пастух. І він справді мільйонер, без жодних жартів.
І живе. самі дивіться, як живе.
Це. житло ми бачили з траси, коли прямували з Чунджі до Чаринського каньйону. Якісь вагончики, пара розвалюх, гора старих коліс. Всі ці нетрі здаються чиїмось занедбаним будинком, але .
. з труби однієї з розвалюх йде дим, а на її даху в телевізор я побачив людину, одягнену в старий, заношений одяг, який давно не бачив не те що пральної машини, а хоча б тазу з гарячою водою з 72% господарським милом.
Зацікавившись, прямую до будівель. Чоловік, побачивши мене, спускається з даху і прямує назустріч.
За кілька кроків простягає руку: Дамір. Знайомимося. Розповідаю, хто я і навіщо знімаю. Він запрошує в гості, одразу обмовляючись, що довго не вийде, бо має дуже багато справ і ще треба їхати на схили гір до своїх отарів.
— Ні, сам давно не пасу. Тепер моїх овець пасуть чабани.
— І що, велика отара?
— У мене їх кілька, лише 4,5 тисячі голів. І 400 корів. І коней кілька сотень.
Під час розмови я лише похитав головою, вразивши цифрами, не переводячи їх у гроші.
У гроші мені їх перевели наші казахи-супроводжуючі, коли через 15 хвилин я повернувся до машин і ми рушили далі.
Вони просто впустили:
— О, то ти з мільйонером поспілкувався.
- Так? Круто. Мільйон тенге – це скільки?
Далі німа пауза, і поки я збирав у купу раптово висаджений мозок, хлопці продовжили:
— М'ясний кінь коштує від 1000 доларів, корова — 500-800, вівця — 100 доларів. Це якщо живими та оптом. А якщо він їх продає на м'ясо, ціна зовсім інша. Вівцю дешевше за 200 доларів не купиш. От і рахуй. Мільйон, як мінімум.
Віриться, звичайно, важко, але люди, у яких великі стада, в Казахстані і справді є мільйонерами.
Ці стада вони вирощують десятиліттями, проходячи з ними сотні кілометрів на рік по передгір'ях та степах, борються із хворобами, мором та вовками, живуть ось у таких умовах та іншого життя просто не знають.
Гід, що супроводжував нас, розповіла, що нерідкі випадки, коли сини після смерті батька більше не хочуть продовжувати його справу, жити в степу в подібних розвалюхах, постійно кочуючи, і продають величезні стада, в мить стаючи реальними мільйонерами.
Ось тільки жити в цивілізації вони не вміють, часто швидко просаджують гроші на задоволення життя і через якийсь час. навіть повертаються до степу. Тільки вже простими чабанами. Адже нічого робити вони не вміють.
Це помічник Даміра. Він наглядає за чабанами та отарами на випасі.
Дамір готується до зими, добудовуючи кошари, в яких зимуватимуть вагітні вівці.
Все, що ви бачите на фото – будматеріали.
Навіть цей "Москвич", який буде розпиляний на частини.
У цьому побутівці живуть помічники Даміра.
Це кочкари — найцінніше зараз для Даміра.
Кочкари називають баранів-виробників. Їх перед зимою запускають у череду з вівцями, щоб вони запліднювали самок. Хороший виробник на вільній злучці запліднює 25-30 маток. У Даміра вже є 12 кочкарів і ще 8 він купив за день, коли я побував у нього в гостях.
Своїм придбанням він просто-таки пишається, розраховуючи навесні отримати гарний приплід і ще більше збільшити капіталізацію своїх стад.
Не бажаючи нахабніти і забирати у Даміра надто багато часу, прощаюся з ним і, йдучи, роблю ще кілька знімків побутових особливостей його життя.
Зручності, як то кажуть, у дворі.
Паливо на зиму – овечі кизяки із соломою. Вони дають гарний жар, дозволяючи будинок опалити та приготувати їжу.
Бонсай по-казахськи біля будинку Даміра. Це єдина рослина у найближчому радіусі від його будинку. Займатися зведенням альпійської гірки казахському мільйонерові ніколи вівці не залишають часу.
Від'їхавши кілька кілометрів від житла Даміра, ми побачили в степу отару овець. Хто знає, може, це і є ті самі живі гроші гостинного казахського пастуха.