Ювентус як подразник - Суб’єктивно - Блоги
Привіт, це моя перша нотатка у новоствореному блозі. Не приховую, що є фанатом Юве, але в блозі я намагатимусь говорити максимально адекватно про кальчо, абстрагуючись від власних уподобань. Це просто думки вголос про італійський футбол.
Ліонель Мессі
Мессі далеко не найулюбленіший мій футболіст. Скажу більше, він мене дратує. Я вважаю, що він не заслуговує на 5 нагород "Золотий М'яч" і особисто я б віддав його цього року Суаресу. Але від того, що я не люблю Мессі, він не стане від цього менш крутим, він не буде бити повз ворота, не більше помилятися в передачах. І тут єдиний спосіб заткнути Мессі за пояс - це стати крутішим за нього, зробити так, щоб обожнювали твою гру, а не його. Звичайно, це дуже важко, але хіба не варто через це намагатися?
Так от, Мессі для мене, та й для багатьох також є тим самим подразником як Юве для фаната Роми, Інтера, Наполі, Мілана (потрібне підкреслити). Розуміючи, що Ювентус на крок попереду тебе і ти нічого не можеш з цим поробити, повинен страшенно бісити. Але давайте розберемося докладно. У 2010 році Андреа Аньєллі став президентом Юве і цього року він запросив на місце спортивного директора Беппе Маротту, а ще через рік команду очолив Антоніо Конте. У підсумку маємо 3 чемпіонства та 2 Суперкубки. Більше того, це все відбувалося на новенькому красеня-стадіоні. Це чудовий приклад того, як люди з головою роблять те, що вони вміють робити. Приклад, як зробити з футбольного клубу проект, який буде успішним не лише зі спортивного погляду, а й з фінансового.
На жаль, працювати головою так, як це робить керівництво Юве, в Італії поки ніхто не може (ну гаразд, Дзампаріні красень). Візьмемо топові клуби.
Мілан
Чесно, мені боляче бачити їхні результати. Щороку змінюються тренери, футболісти, а в результаті віз, тобто Галліані, все нині там. Кілька років тому ми всі дружно вважали, що Алегрі - фізрук. Виявилось, що здалося. Але Берлу цього недостатньо, щоб замінити Галліані чи продати клуб комусь, хто поверне Мілану колишню велич. А поки що особисто я не розумію, як можна було купити Луїса Адріано, у якого через півроку закінчувався контракт, за €8 млн. І в цьому трансфері весь Мілан. Це сумно бачити клуб з такою великою історією у середині таблиці котрий рік.
Луїс Адріано: Чому ми не граємо з БАТЕ?
Рома
Про Рому можна сказати те саме. Так, у них немає такого ж бюджету як у Юве, але Ванкер, Кастан, Торосідіс, Дінь, Рюдігер це взагалі хтось і навіщо? Адже ще було помпезне перехоплення Ітурбе з-під носа Ювентуса за €22 млн. Єдина світла пляма в команді - Наінгголан. Палетта вже подумав і зробив свій хід, тепер черга за Спалетті.
Сейду Кейта: де я тут дрібницю впустив?
Інтер
Інтер цього сезону непогано, але великого прогресу я не бачу, хоча тут треба дати Манчіні час. Але трансфери викликають подив. По-перше, ця шалена любов до балканців другого штибу (Ханданович - ок, але Брозович, Перишич, Відич.) По-друге, навіщо потрібний Кондогбія за €35 млн, якщо він до ладу не грає? Для порівняння: Мхітарян – €27,5 млн, Відаль – €37 млн, Кроос – €30 млн.
Жоффрей Кондогбія дивиться на тебе як на місце в основному складі
Наполі
За всієї емоційності Де Лаурентіїса, здається, він знає, що робить. Запрошення Саррі себе цілком виправдало і схоже на те, що Наполі готовий зробити якісний стрибок. Піпіта забиває і швидшевсього стане найкращим бомбардиром цього розіграшу. Жодних претензій до керівництва та тренерського штабу.
Гонсало Ігуаїн: Це що, Рома на 5-му місці?
Отже, закінчу тим, із чого почав. Через бездарне керівництво топ-клубів Італії створюється оманливе враження, що Ювентус все робить нечесно. Насправді ж, Аньєллі чудово знає, що робити і як робити, щоб не лише тішити вболівальників, а покращувати фінансові показники та решті керівників клубів треба брати з нього приклад. Саме тому, що Юве попереду всієї Італії (зараз хіба що Наполі дуже гарний) складається враження про нечесність таких досягнень, хоча можливо варто було б задуматися, а що я роблю не так, а не звинувачувати інших. І доки все є як є, Ювентус і далі буде подразником для фанатів, просто тому, що він найкращий.
В якості епілогу
Я шалено радий що Дібала грає тому що грає. І я щиро сподіваюся, що для вболівальників інших команд він стане тим, ким для мене є Мессі, а Ювентус – для тру-фана Роми, про якого я писав вище.
Щоб не виникло непорозумінь, одразу скажу, це моя особиста думка. Я лише людина, і як людина можу помилятися. Ви маєте право зі мною погодитися чи ні. Якщо вважаєте інакше.
І ми поважаємо думку кожного