Карбоплатин (Carboplatin), інструкція із застосування препарату Карбоплатин та склад, відгуки,
Склад та форма випуску. Стерильний ліофілізований порошок.
Розчин для внутрішньовенного введення: 5 мл у флаконі. 1 мл 1 фл. карбоплатин 10 мг 50 мг
Розчин для внутрішньовенного введення: 15 мл у флаконі. 1мл 1фл. карбоплатин 10 мг 150 мг
Розчин для внутрішньовенного введення: 45 мл у флаконі. 1 мл 1 фл. карбоплатин 10 мг 450 мг
- Фармакологічна дія
- Фармакокінетика
- Показання до застосування
- Протипоказання до застосування
- Побічні ефекти
- Передозування
- Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення препарату протягом 1 години фармакокінетичні показники вільної та загальної платини описуються двофазною фармакокінетичною моделлю. Зв'язування з білками в перші 4 години становить 29%, після 24год - 85-89%. Препарат здебільшого вицідиться нирками, до 32% введеної дози – у незміненому вигляді. Для вільної платини період напіввиведення у початковій фазі становить близько 90 хв, а термінальній — близько 60 год. Період напіввиведення загальної платини у початковій фазі збігається з цим показником для вільної платини, але в термінальній може перевищувати 24 год.
Режим дозування. Препарат застосовують лише внутрішньовенно. Дорослі – 400 мг/м поверхні тіла протягом 15-60 хв. Наступну дозупрепарату вводять не раніше ніж через 4 тижні. У разі попереднього лікування препаратами, які мають мієлосупресивну дію, доза карбоплатину знижується на 20-25%. У пацієнтів з порушенням функції нирок дозу препарату слід знижувати відповідно до значень кліренсу креатиніну.
Наступне введення не слід повторювати раніше, ніж за 4 тижні. Коригування режиму дозування проводять на підставі щотижневого контролю картини периферичної крові. У хворих з такими факторами ризику як раніше мієлодепресивна терапія або літній вік, початкова доза повинна бути знижена на 20-25%. Для визначення майбутньої дози та вироблення плану лікування Карбоплатином рекомендується щотижневий контроль картини периферичної крові. Правила приготування та введення розчину. Розводити препарат можна 5% розчином глюкози для внутрішньовенного введення аж до концентрації 0.1 мг/мл. Препарат та суміш не містять протимікробних речовин. Для зменшення ризику бактеріального забруднення рекомендується проводити розведення препарату безпосередньо перед використанням та починати вливання суміші якнайшвидше після її приготування. Інфузію слід завершити протягом 24 годин після приготування розчину і залишок препарат знищити. Карбоплатин може використовуватися у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами. У цьому випадку дозу встановлюють відповідно до обраної програми протипухлинної терапії. Підбір дози повинен проводитись згідно з прийнятою програмою та отриманими результатами картини периферичної крові.
Побічні ефекти. З боку системи кровотворення:лейкопенія (55%), тромбоцитопенія (62%), анемія (59%). З боку нирок: зниження кліренсу креатиніну; підвищення концентрації креатиніну, сечовини, сечової кислоти у плазмі. З боку шлунково-кишкового тракту та печінки: нудота, блювання (можуть розвинутися через 6-12 год після введення і зазвичай проходять протягом 24 год); діарея, запори; підвищення активності печінкових ферментів (30%). З боку нервової системи та органу слуху: парестезії, зниження глибоких сухожильних рефлексів, зниження слуху в діапазоні високих частот. З боку водно-електролітного балансу: зниження концентрації магнію, калію та кальцію (але без клінічної симптоматики). Алергічні реакції: еритематозний висип, свербіж шкіри, лихоманка. Інші: алопеція (2%), грипоподібні симптоми (1%), реакції на місці ін'єкції (менше 1%).
Протипоказання при застосуванні карбоплатину. Тяжкі порушення функції печінки; тяжкі порушення кровотворення; вагітність; лактація; підвищена чутливість до карбоплатину або сполук, що містять платину.
Жінки дітородного віку, які отримують Карбоплатин, повинні уникати зачаття. В експериментальних дослідженнях встановлено, що Карбоплатин має мутагенну, ембріотоксичну та тератогенну дію. Немає даних про ефективність застосування Карбоплатину у педіатричній практиці. Карбоплатин взаємодіє з алюмінієвими компонентами голок, шприців, катетерів і наборів для внутрішньовенного введення препаратів з утворенням чорного осаду, у зв'язку з чим такі предмети не повинні використовуватися для введення Карбоплатину.
При роботі з Карбоплатином персоналу слід дотримуватися спеціальних запобіжних заходів. При випадковому контакті розчину зі шкірою та слизовими уражену область необхідно негайно ретельно промити водою з милом. Вагітні співробітниці неповинні працювати з такими цитотоксичними речовинами як Карбоплатин.
Передозування. У таких випадках може знадобитися проведення лікування через ускладнення, пов'язані з мієлодепресією, порушенням функції печінки та нирок. Можуть розвинутися діарея та алопеція.
Взаємодія з іншими лікарськими препаратами. При одночасному застосуванні Карбоплатину та нефротоксичних препаратів (зокрема, аміноглікозидних антибіотиків) можливе посилення нефротоксичності. Комбінована терапія Карбоплатином та іншими мієлодепресивними препаратами може вимагати зниження дози для запобігання кумулятивному токсичному ефекту.
Виробники. Параплатин (Paraplatin) BRISTOL-MYERS SQUIBB. США; Циклоплатин (Cycloplatin) LACHEMA. Чехія
Застосування препарату карбоплатин тільки за призначенням лікаря, інструкція дана для довідки!