Кастет як інструмент політики - сторінка 1, Час пік
Про свободу слова можна міркувати багато і красномовно. Можна навіть наводити приклад центральних газет і телеканалів, які пишаються своїми «чесними новинами». За великим рахунком, свобода слова – такий самий міф, як і інші – про євроінтеграцію, зростання національного ВВП, рівність можливостей, безкоштовну медицину. Нічого цього в нашому повсякденному житті немає.
В Ізмаїлі, місті з населенням близько 80 тисяч людей, ринок друкованих ЗМІ є досить різноманітним. Минулого року тут з'явилося нове видання – Ізмаїл-інформ. На нього чекали, оскільки неясні чутки про появу газети, яка обіцяє розповідати про закулісне життя нової влади, поповзли містом за тиждень-два до виходу в світ першого номера. А коли він з'явився, розхопили на мить – навіть знімали копії, щоб передати друзям та знайомим. З'явився другий номер, третій.
Про що розповідала газета? Про вибори, про способи формування партійних списків, про персоналії, що пройшли у владу, про перші кроки нової влади, про обіцянки на кшталт «все буде добре» та дії в цьому напрямі.
Наступного дня місто заполонили чутки про те, що саме сталося. Ізмаїл гуде від трьох версій: міліцейська технологія, «журналістська», а також «самопіар».
Перша версія мала право на існування внаслідок конфлікту між міською владою та міліцією. Міськрада в особі «регіоналів» звинуватила начальника міліції у незадовільній роботі та вирішила позбутися головного міліціонера міста, звернувшись із таким клопотанням до МВС України.
Це питання «випливло» під час обговорення на сесії міського бюджету на 2007 рік у вигляді пропозиції до проекту рішення. За регламентом пропозиції депутатів голосуються в порядку надходження, та прийнятирішення про бюджет міста можна було лише після визначення позиції щодо кандидатури начальника міліції. Все так і сталося: 26 голосів віддали за зняття з посади керівника міського відділу УМВС. Слід зазначити: «за» голосувала більшість «регіоналів», якими керує Олександр Самойленко та фракція партії «Захисники Вітчизни» (керівник – депутат та заступник міського голови Володимир Шишкін). Саме ці люди кілька разів виявлялися «героями» статей у газеті «Ізмаїл-інформ».
Після «бюджетного» голосування один із них висловив побоювання, що може стати об'єктом «міліцейської розробки». А вже після нападу на журналіста заявив, що цей інцидент такою «розробкою» і є.