Казка довкола нас
Ілюстрація до «Аліси в країні чудес» Льюїса Керролла для видавництва «ТриМаг»
Компьюарт: Скажіть пару слів про себе: де народилися, вчилися?
Юлія Валєєва: Я народилася в Уфі, там же закінчила середню школу і здобула вищу освіту. В Уфі живу та працюю зараз — благо є Інтернет і можна отримувати замовлення з будь-якої точки світу, не покидаючи рідне гніздо.
КА: Юля, наскільки я знаю, ваша перша робота не має відношення до ілюстрації та дизайну — ви журналіст. Де та як ви вчилися малювати?
Ю.В.: У мене не було точного періоду навчання малюванню, який можна позначити конкретними часовими рамками. Я малюю з того часу, як пам'ятаю себе, і весь цей час намагаюся, щоб кожен новий малюнок був кращим за попередній — тобто навчаюсь. А це означає не просто механічне набивання руки (хоча і без цього нікуди), а й безперервний аналіз, і пошук відповідей на питання, що виникають у всіх доступних джерелах. У школі такими джерелами для мене були найближча до будинку ізостудія, журнал «Юний художник» та бібліотека, в якій, окрім цього найкориснішого журналу, містилася маса інших книг, що стосуються образотворчого мистецтва. Потім джерелом інформації та стимулятором зростання для мене став Інтернет. Там я і сьогодні знаходжу відповіді на питання, що виникають у процесі роботи, — від концептуальних тенденцій, якими керується видавництво Barefoot Books, до типу оперення зниклої птиці Додо. Процес навчання у професії ілюстратора нескінченний, адже час не біжить, а мчить — змінюються тенденції, на зміну одним дизайнерським програмам приходять інші, з'являються нові рівні якості. І щоб відповідати – малювати актуально, універсально та затребувано – треба вчитися, неперериваючи цей процес на секунду.
Ілюстрація до казки «Чарівні каблучки» зі збірки «Казки для добрих сердець» Наталії Абрамцевої
КА: З чого починалася ваша кар'єра ілюстратора? Вам доводилося поєднувати журналістику та ілюстрацію?
КА: Як ви знаходите клієнтів?
Ю.В.: Я не шукаю клієнтів, це за мене роблять моє портфоліо (www.valeeva.com) та «Студія Артемія Лебедєва», ілюстратором якої я є. Вони забезпечують досить об'ємний потік пропозицій - є з чого вибирати.
Ілюстрації для «Студії Артемія Лебедєва» та журналу «Вільні гроші»
КА: Хто вони ваші замовники?
Ю.В.: В основному це книжкові видавництва та журнали. На даний момент найбільше я працюю з видавництвом «ТриМаг», з журналом «Українське життя» та зі «Студією Артемія Лебедєва». Також до аркуша клієнтури входять книжкові видавництва «ОГІ», «Аркаїм», «Манн, Іванов та Фербер» та журнали «ELLE Декор», «Я купую», «Вільні гроші», Harvard Business Review.
КА: Скажіть, з якими замовленнями вам цікавіше працювати?
Ю.В.: Напевно, трохи цікавіше працювати із замовленнями, де є літературна складова, образність, метафоричність, свобода трактування. Але водночас не можу сказати, що брифи бізнес-журналів кидають мене в тугу. Скрізь можна знайти свою особливість — немає нудних завдань, є убога фантазія. Тому я беруся за різні замовлення — це не дає застоюватися, змушує шукати нові, незвичні способи вирішення, а значить, у всіх відносинах корисно.
Ілюстрація для журналу «Українське життя»
КА: Розкажіть, яка робота з вашого портфоліо є для вас найбільшою ічому?
Ю.В.: Важко виділити - якщо я беруся за замовлення, то намагаюся виконати його з максимальною віддачею. Одні роботи виходять більше, інші менш вдалими, але ставлення до них приблизно однакове: я їх розглядаю як проміжний етап. Кожна нова робота має бути кращою за попередню — це мій девіз, він не дає створювати констант, поки я перебуваю в активній стадії. Визначати краще і найбільш значуще я буду на пенсії, якщо це взагалі колись станеться.
Ілюстрація до казки «Квіти та дзеркало» зі збірки «Казки для добрих сердець» Наталії Абрамцевої
КА: Над чим ви працюєте зараз?
Ю.В.: Зараз більшу частину свого часу я віддаю ілюстраціям до «Аліси в країні чудес» Льюїса Керролла. Проект ініційований видавництвом «ТриМаг», яке встигло зарекомендувати себе на книжковому ринку України як видавництво-перфекціоніст, що випускає книги з великої літери, в яких все чудово: і поліграфія, і верстка, і друкарня, і тексти, і ілюстрації. Альбомний формат, друк в Італії, папір Fedrigoni - все це змушує відповідати, зводить звичайне ілюстраторське завдання у чудовий ступінь, благо засоби відтворення дозволяють відобразити це повною мірою. В ілюстраціях до «Аліси…» перетнута грань між традиційною книжковою графікою та живописом. Таким чином, я хотіла б досягти максимального ефекту причетності глядачів і тексту, зробити занурення повним, практично тривимірним — не мало і завдяки можливостям сучасних комп'ютерних програм, зокрема Adobe Photoshop.
КА: У вас дуже яскраві роботи, у них дуже багато казки, чаклунства. Що живить вашу уяву?
Ю.В.: Напевно, як і уява будь-якої іншої творчої людини, - все, щодовкола. А казка і чаклунство — це суть мого сприйняття. Світ дивовижний і загадковий настільки, що казку не треба вигадувати: вона довкола нас — дивись та малюй.
Ілюстрація до казки «Назавжди» Роберта Манша
КА: Чим ви хотіли б займатися, крім ілюстрації? Можливо, є якісь плани щодо освоєння нових суміжних ремесел? Наприклад, ваша робота «Дзеркало» – чим не дизайн справжньої рами для дзеркала?
КА: Чи важко людині з такою яскравою фантазією працювати із замовниками? Напевно, у багатьох з них є свій погляд на те, яким має бути кінцевий результат.
КА: Юля, що б ви могли порадити ілюстраторам-початківцям — особливо тим, хто, як і ви, вирішив змінити вже звичну професію на малювання?
Ю.В.: Я поки що теж відношу себе до ілюстраторів-початківців і тому просто не вправі щось радити. Можу тільки поспівчувати: тяжкої праці та поту спочатку ілюстраторської роботи набагато більше, ніж задоволення. Але після досягнення певної позначки, на якій наявний потенціал і напрацьований досвід раптом приходять у чудову рівновагу, задоволення зростає у неймовірній прогресії! Цей момент ви нізащо не пропустите! До речі, мені вдалося пережити його зовсім недавно.