Кінець світу буде

Чомусь світськість асоціюється з освіченістю і просвітництвом, а релігія - з відсталістю і застоєм в умах. Виходячи з цього безглуздого правила, світська людина любить посміятися з віруючих, мовляв, як ви можете вірити в Бога, Рай та Пекло, як можете вірити у воскресіння з мертвих і День суду – адже все це ірраціонально. Бога ніхто не бачив, щоб стверджувати, що Він є; з того світу ніхто не повертався, щоб говорити про Раю та Аду, і кого судитимуть у День суду, якщо навіть кістки померлих людей давно зотліли?

Найцікавіше ще й у тому, що «високоосвічена» світська людина не ставить питання: як співвідноситься календар древніх індіанців з грегоріанським календарем? Хіба вони прив'язували своє літочислення з Різдвом Христа? Хто і чому вирішив, що 2012 рік індіанців це 2012 рік сучасного календаря? І взагалі, у світі є багато інших календарів. Наприклад, за мусульманським календарем зараз 1434 рік, а за іудейським взагалі 5772 рік.

Насправді все це є лише однією частиною біди людей. І вважаю, що це менша біда порівняно з їхньою наївністю. Велика небезпека, в даному випадку, полягає в тому, що подібними масовими підготовками до чергових дат кінця світу зі свідомості людей вимивається вся серйозність цієї великої події, яка дійсно одного разу відбудеться. Тільки за останні сто років називалася незліченна кількість «точних дат» кінця світу, які людство благополучно переживало.

4 травня 1925 року Земля не налетіла на «небесну вісь»; людство благополучно пережило кінець світу 2000; нічого не відбувалося і в решту різних днів різних років, у яких, на жаль, відбувалися масові самогубства адептів різноманітних сект напередодні чергового«світопреставлення». Людство досі живе.

Таким чином, люди починають ставитися до самого явища кінця світу як до чогось несерйозного. Наприклад, у багатьох великих країнах світу готуються святкові та карнавальні заходи у зв'язку з наміченим «кінцем світу». Люди збираються відзначити цю подію. Як і багато іншого в нашому сучасному житті кінець світу став розважальною подією та комерційним ходом, на якому можна дуже добре заробити. Таким чином, повільно, але вірно, людині вселяється думка про несерйозність самої можливості кінця світу, коли все дійсно зникне.

Безумовно, кінець світу одного разу настане, про що говорили всі пророки і про що згадується у всіх небесних писаннях, але коли це настане відомо лише Всевишньому Творцю. Коли у ПророкаМухаммада, мир йому і благословення Аллаха запитали «Коли настане Година?» він відповів: «Запитуваний про це знає не більше питання». Але цей Кінець не буде простим зникненням Всесвіту з його мешканцями. Це буде знакова та фундаментальна подія у житті кожного, хто колись населяв цю землю. Це будемо відправною точкою, після якої вирішуватиметься доля кожного з нас: чи бути нам серед щасливих у Раю, чи опинитися серед нещасних мешканців Ада…

І до цього дня справді потрібно готуватися, але не запасами продуктів харчування та предметами першої потреби. Коли Посланця Аллаха, мир йому та благословення Аллаха, запитали: «Коли Судний день?» Він відповів: А що ти приготував для нього?

До цього Дня треба готуватися, роблячи запаси із добрих справ та вірою. Тим більше, що для кожного з нас настане особистий кінець світу разом із нашою смертю. Це вже точно ніхто не заперечуватиме.