Кити б’ють хвостом із змістом
Звуки, що видаються китами, можуть нести набагато більше сенсу, ніж вважалося раніше, – такого висновку дійшли біологи під час масштабного дослідження поведінки цих тварин у природних умовах.
Що стосується пісень морських ссавців, то вони вже давно і докладно описані вченими. Проте «невербальні» засоби комунікації мало ким вивчали. Як виявилося, марно.
Горбаті кити, наприклад, нерідко б'ють поверхнею моря плавцями чи хвостом, інколи ж повністю вистрибують із води у вертикальному становищі і з оглушливим сплеском падають униз.
Попередні дослідження Megaptera novaeangliae вже відзначали наявність якоїсь системи в подібній поведінці, але його точне призначення залишалося незрозумілим.
Міжнародна група вчених під керівництвом Ребеки Данлоп (Rebecca Dunlop) з університету Квінсленду (University of Queensland) вирішила уважніше розглянути цю проблему і продовжила вивчати популяцію горбатих китів у районі Великого бар'єрного рифу.
Після кількох років спостережень дані, отримані з наземних станцій та гідрофонічних буїв, були зіставлені з поведінкою тварин.
З'ясувалося, що кити в залежності від обставин і стосунків з іншими особами виробляють різні типи «побічних» звуків – шляхом вистрибування, ударів плавцями та інших інтенсивних рухів тіла.
Наприклад, вчені помітили, що підводні викиди повітря через дихальну дірочку зазвичай супроводжували зустріч двох китів - самотнього і пливучого разом із самкою. Останній у такий спосіб давав зрозуміти, що його подруга перебуває під захистом.
Також було виявлено звук, яким обмінюються самка кита та її дитинча. Цікаво, що схожим сигналом намагаються привернути увагу самотні самці, які шукають собідругу половину.
"З еволюційної точки зору налагодити звукову комунікацію було дуже практичним рішенням: під водою мало що видно, зате чутність хороша", - говорить доктор Данлоп.
А морський біолог Люк Ренделл (Luke Rendell) з університету Сент-Ендрюз (University of St Andrews) вважає, що нове дослідження дозволить зібрати мозаїку вербального спілкування китів воєдино, а також зрозуміти, як вони реагують на інші звуки в океані: «Збільшується рівень шумів , викликаних людиною, зокрема військовими сонарами та іншими пристосуваннями, потенційно небезпечними цих тварин».
Сподіватимемося, що це допоможе остаточно пояснити причини раптового викиду китів на берег.
Читайте також про стрибки гігантських осетрів, про китів-вбивць або про те, як військово-морський шум призводить до загибелі китів.