Кліщовий енцефаліт та бореліоз симптоми, діагностика, лікування

Найбільш поширені кліщові інфекції, що передаються - кліщовий енцефаліт (КЕ) і хвороба Лайма - мають кілька подібних ознак на першій стадії. Вони обидві супроводжуються симптомами грипу. Тим не менш, КЕ є вірусною інфекцією, у той час як хвороба Лайма викликається бактеріями. Обидва захворювання можуть викликати серйозні довгострокові ускладнення, тому не слід сприймати легковажно перебування у місцях можливого проживання цих комах.
Кліщовий енцефаліт
Інкубаційний період КЕ становить переважно від 7 до 14 днів, і протікає безсимптомно. На першому етапі, інфекція КЕ викликає грипоподібні симптоми такі, як висока температура, нездужання, зниження апетиту, біль у м'язах, головний біль, нудота та/або блювання. Вони починають виявлятися від одного до двох тижнів після укусу інфікованого кліща. У близько 25% всіх пацієнтів, інфікованих кліщовим енцефалітом, виникають серйозніші симптоми під час другої стадії, яка починається через чотири тижні. Висока температура та постійна сонливість можуть бути ознакою запалення головного або спинного мозку. Також спостерігаються сильні головні болі, нудота, блювання,дезорієнтація, судоми, параліч, часткова чи повна втрата свідомості, кома. Хвороба може призвести до смерті або залишити незабутні неврологічні ускладнення.
Хвороба Лайма може спричинити широкий спектр симптомів, що іноді ускладнює її діагностування. Вона, як правило, вражає сполучну тканину, м'язи та нервову систему. Захворювання розвивається через 1-3 тижні після укусу. Може проявитися також мігруюча еритема — почервоніння діаметром від одного до кількох сантиметрів, трохи опукле, тепле, болісне на дотик. Ця висипка частіше з'являється в місці укусу або поруч з ним, але не обов'язково.
Якщо захворювання протікає непомітно, то бактерії можуть вплинути на нервову систему більш пізньому етапі. Це спричиняє різні неврологічні симптоми, такі як місцевий параліч, дефекти мови, перепади настрою.

Після року хвороба Лайма переходить у хронічну форму і має безліч симптомів, таких як: лихоманка, озноб, головний біль, артрит, м'язові посмикування, запаморочення, утруднення мови, втрата просторової орієнтації.
Діагностика
Для діагностування енцефаліту лікарю необхідна інформація про всі симптоми, а також перенесені нещодавно захворювання і фактори ризику (знаходження поряд з хворими на вірусні інфекції людьми, в місцях проживання комарів або кліщів, наприклад).
Використовується також проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ), спинномозкової пункції та електроенцефалограми (ЕЕГ). Здача аналізу крові, для перевірки наявності вірусів, бактерій та імунних клітин також є дуже інформативною.
В окремих випадках роблять біопсію тканини головного мозку, що необхідно для підтвердження діагнозу у разі, якщосимптоми погіршуються, а лікування не дає позитивних результатів. Ця процедура є важливою для визначення типу енцефаліту та призначення відповідного лікування.
Діагностувати хворобу Лайма набагато складніше, оскільки вона має низку неспецифічних симптомів, які можуть супроводжувати інші захворювання. Якщо не спостерігається характерною для бореліозу висипки, то для постановки діагнозу лікар ставить питання про медичну історію хворого, у тому числі і про перебування в місцях проживання кліщів, де велика ймовірність інфікування.
Лабораторні тести визначення антитіл до бактерій можуть бути використані для підтвердження діагнозу. Ці тести є найбільш надійними через кілька тижнів після зараження, але, на жаль, вони на 100% не можуть підтвердити або спростувати наявність саме бореліозу.
Рання діагностика та початок лікування дають більше шансів на повне одужання.
Лікування кліщового енцефаліту передбачає внутрішньовенне введення противірусних препаратів, таких як:
- Ацикловір (Зовіракс);
- Ганцикловір (Cytovene);
- Фоскарнет (Foscavir).
Побічні ефекти противірусних препаратів можуть включати нудоту, блювання, діарею, біль у м'язах.
Для людей, які хворіють на енцефаліт, також потрібні додаткові підтримуючі процедури. Вони передбачають:
- постійний моніторинг серцевої функції та дихання;
- крапельниці внутрішньовенно, для забезпечення належної гідратації та нормального вмісту в організмі необхідних мінеральних речовин;
- протизапальні препарати, наприклад, кортикостероїди, для зменшення внутрішньочерепного тиску та набряклості;
- протисудомні препарати, щоб зупинити або запобігти нападам.
Після перенесеної хвороби можуть знадобитися відновлювальні процедури. Ці процедури можуть включати:
- фізичну терапію;
- працетерапію;
- логопедію;
- психотерапію.
Для лікування хвороби Лайма використовуються антибіотики. На першій стадії рекомендується їхнє пероральне вживання. Лікування передбачає використання доксицикліну для дорослих та дітей віком від 8 років або амоксициліну (цефуроксиму) для дорослих, дітей молодшого віку, вагітних та жінок, що годують. Тривалість курсу складає 7-14 днів.
Якщо хвороба вражає центральну нервову систему, лікарі рекомендують лікування внутрішньовенними антибіотиками тривалістю від 14 до 28 днів.
Одночасно з антибіотиками можна застосовувати додаткові та альтернативні методи лікування:
- правильне харчування;
- вживання пробіотиків;
- фітотерапія.
Профілактика
Найкращою профілактикою проти кліщового енцефаліту та бореліоща є дотримання наступних заходів для захисту від укусів кліщів:
- під час перебування у лісі або місцях з високою травою носіть сорочки з довгими рукавами та довгі штани
- застосовуйте репеленти – відлякуючі засоби;
- носіть одяг світлого кольору, на якому легше виявити кліщів, та ретельно перевіряйте шкіру після перебування на відкритому повітрі.
- при виявленні кліща, видаліть його за допомогою пінцету, переконавшись, що вилучені всі його частини (тіло та голова).
Щеплення проти кліщового енцефаліту та бореліозу
Вакцинація проти кліщового енцефаліту можлива. Настійно рекомендується вона для людей, які регулярно наражаються на ризик впливу інфекцій у зараженихрайонах. У медичних закладах є різноманітність вакцини. Повну імунізацію можна досягти після трьох доз протягом трьох тижнів. Для довгострокової імунізації три початкові дози вводять протягом 9-12 місяців. Але все одно вони мають бути оновлені кожні три-п'ять років. Імунізація дітей також проводиться.
Ефективної вакцини проти хвороби Лайма нині немає. До того ж, після перенесеної хвороби не залишається набутого імунітету. Тому дуже важливо дотримуватися профілактичних заходів, щоб уникнути повторного інфікування.