Кодування питань
У принципі можна розробити безліч різноманітних систем кодування питань залежно від цілей та завдань дослідження та від системи обробки та аналізу первинної соціологічної інформації. Але в практиці соціологічних досліджень, згідно з наявними програмами обробки інформації на ЕОМ, застосовуються дві системи кодування. У першій системі кодування використовується суцільна нумерація питань та нумерація альтернатив усередині кожного питання, наприклад номер питання 35, номери альтернатив 1, 2, 3, 4, 5. Друга система передбачає також суцільну нумерацію питань, але поряд із цим і незалежно від нумерації питання суцільну нумерацію всіх альтернатив, наприклад, номер питання 35, номери альтернатив 131, 132, 133, 134, 135.
І та, й інша системи кодування мають свої переваги та недоліки. Перевага першої системи полягає в тому, що порядкова нумерація альтернатив у питанні краще сприймається респондентами, ніж суцільна нумерація всіх альтернатив. При другій системі кодування, коли проти кожної альтернативи стоїть батарея не завжди зрозумілих цифр (наприклад, 0321, 0322 і т.д.), може з'явитися недовіра з боку опитуваних, можуть виникнути питання щодо цифр, про те, що вони означають і т.д. . Все нове і незрозуміле насторожує і, не отримавши ґрунтовного роз'яснення і не зрозумівши значення цих цифр, респондент несвідомо починає з недовірою ставитися і до всієї анкети, що знижує загальну чистоту дослідження.
Є ще один недолік у суцільній нумерації альтернатив. Цю систему кодування складно використовувати в так званих табличних або комбінованих питаннях.
ЩО І ЯК ЧАСТО ВИ ОБГОВОРЮЄТЕ У ВАШИХ РОЗМОВАХ З БАТЬКАМИ?
Вибір друзів, подруг
Події у світі, в нашій країні
Питання сімейного бюджету
Погодьтеся, що велика кількість кодувальних цифр дуже ускладнює відповідь на запитання. Це одна з причин, чому такі питання найменше подобаються респондентам, і саме вони набирають найбільшу кількість відмов від відповіді.
Перевага другої системи суцільної нумерації альтернатив полягає в тому, що вона дозволяє під час обробки масиву даних на ЕОМ комбінувати альтернативи і таким чином утворювати нові так звані штучні питання. Це значно збільшує загальний обсяг інформації, що дає можливість повніше використовувати отримані в результаті опитування дані.
Код питання, порядковий номер завжди ставиться зліва перед найменуванням питання. Код альтернативи, її порядковий номер бажано ставити праворуч після найменування альтернативи та обов'язково на цьому ж рядку, продовженому після останнього слова точками, а не суцільною лінією, наприклад:
35. ЧИ ІНТЕРЕСУЄТЬСЯ ВИ СУЧАСНОЇ МОДОЙ?
Так, постійно цікавлюся. 01
Цікаю, але мало. 02
Ні, не цікавлюся. 03
Якщо код розташований зліва, перед альтернативою, виникає ймовірність помилки в результаті зміщення коду, коли респондент після прочитання альтернативи повертається до коду, щоб його відзначити. Такі випадки траплялися. Кодом, розташованим праворуч, після альтернативи зручніше користуватися і тут менша ймовірність помилки.
При кодуванні, звичайно, не можна змішувати коди альтернатив, позначати різні питання та альтернативи одним і тим самим кодом, пропускати порядкові номери (за винятком особливих випадків). У цьому випадку окремі питання і навіть вся анкета можуть бути забраковані або їх доведеться перекодувати вручну, що при великому масиві анкет виявляєтьсядуже трудомісткою справою.
Кодування питань та анкети загалом не становить великої трудомісткості, але потребує акуратності та уважності. Від правильного кодування залежить надійність роботи інструментарію, отже, і достовірність інформації. Маленька, непомічена вчасно помилка, допущена під час кодування, може призвести до зриву всього дослідження.
ВСШ, ОЕБ, УКК. Що це таке?
"А що це таке?" - Запитує респондент, зустрівши в анкеті незнайоме скорочення. У житті постійно використовуємо різні абревіатури. Це заощаджує час і місце, створює певні зручності у спілкуванні, особливо серед спеціалістів. Природно, різні скорочення знайшли місце й у соціологічних анкетах. У ряді випадків це цілком виправдано. Але не завжди.
Є абревіатура, всім добре знайома і стала звичною у роботі, а й у повсякденному житті. Їх вживання у пресі чи розмовної мови не викликає труднощів. Усім зрозумілий їхній зміст. Наприклад: "Скажіть, будь ласка, чи користуєтеся Ви універсамом, розташованим поблизу Вашої оселі?", "Цього року Ви були на спектаклях МХАТ?" Але є скорочення, які можуть бути незрозумілими для більшості чи якоїсь частини респондентів. Це можуть бути застарілі абревіатури, скажімо, МТС, ФЗО або рідко вживані, або відомі тільки вузькому колу професіоналів.
Треба сказати, що питання обґрунтованості застосування різних абревіатур у соціологічній літературі та дискусіях широко не обговорювалося. Соціальних досліджень, як відомо, на цю тему не проводилося. Тому не можна досить стверджувати, наскільки ті чи інші скорочення впливають на чистоту відповідей і надійність результатів. Однак соціологічна практика показує, особливо приформалізоване інтерв'ю, що навіть відомі скорочення іноді викликають певні труднощі при заповненні анкети. Труднощі у тому, що кожне скорочення, навіть відоме, вимагає перекладу словесну форму. Якщо скорочень набирається багато у одному питанні, їх розшифровка викликає труднощі. Наприклад, фрагмент анкети:
СКАЖИТЕ, БУДЬ ЛАСКА, ДЕ ВИ ОТРИМАЛИ ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ?
Вчився своєї професії самостійно,
Вчився на УП та УКК.( )
Закінчив ТУ, ФЗУ, ПТУ, СПТУ, РУ.( )
Отримав свою професію в школі, в КПК.( )
Можливо, у цьому питанні ці скорочення потрібні, але їх багато, і не всі вони виявляються зрозумілими, принаймні мені деякі з цих скорочень не вдалося розшифрувати.
Специфіка використання абревіатур у тому, що вони сприймаються адекватно лише у певному контексті, у якому зазвичай застосовуються. В іншому контексті ці скорочення можуть або бути незрозумілими, або розшифровувати якимось іншим чином. Найчастіше це відбувається тоді, коли одна і та ж абревіатура має різний зміст, як, скажімо, АПН – в одному випадку "Агентство друку Новини", а в іншому – Академія педагогічних наук. Зустрічається таке й у анкетах.
Так, у дослідженні з естетичного виховання молоді одна дівчина з роздратуванням зауважила: "Що Ви всі кажете ВВЦ, ВВЦ, чи не краще просто - виставка?" Цілком можливо, але ні в неї, ні в інших не викликало роздратування вживання абревіатури МХАТ, і це зрозуміло, адже у повсякденному розмовному мовленні ВВЦ, як правило, не вживається, користуються повним найменуванням, але звикли до скорочення МХАТ.
При масових опитуваннях в анкетах, розрахованих більшість респондентів, іноді використовуютьсяскорочення, зрозумілі лише частини їх. Візьмемо питання щодо участі у різних формах технічної творчості. У анкеті представлено безліч форм - від широко використовуваних як зване мала технічну творчість, тобто. удосконалення особистих прийомів та методів роботи, до руху раціоналізаторів та винахідників, у тому числі й у деяких таких його спеціальних формах, які відомі лише невеликій кількості респондентів. Крім того, беручи участь у тих чи інших формах технічної творчості, людина може не знати її офіційної назви, а використовувати те найменування, яке застосовується у повсякденному мовленні.
Орієнтуючись на певну аудиторію, соціолог може використовувати ті чи інші скорочення, але при цьому він повинен ретельно перевірити, наскільки вони зрозумілі більшості опитуваних, чи не викликають труднощів при перекладі, чи не вплинуть на технологію опитування. Тільки після цього їх можна використати. Краще уникати скорочення та давати повне найменування. Але якщо розшифровка вимагає занадто багато слів і протягом усієї анкети доводиться досить часто їх застосовувати, то при першому вживанні має сенс вказати, що означає це скорочення, і потім вже використовувати абревіатуру. Наприклад:
"Які, на Вашу думку, причини порушення ПТЕ (правил технічної експлуатації) та ПБ (правил безпеки)?"
То що ж це означають ці ВСШ, ОЕБ, УКК? Нічого складно, якщо не вважати, що я на їхнє розшифрування витратив досить багато часу. Тепер спробуйте це зробити Ви і, можливо, після цього у Ваших анкетах буде менше різних скорочень.