Комуналка по-новому українців змусять платити за сусідів
Це означає, що всі втрати у внутрішньобудинкових мережах (до входу в квартиру) розподілятимуться між усіма мешканцями. Тобто зовсім не важливо, що ваш лічильник показує менше, ніж з вас вимагатиме постачальник комунальних послуг.
Що з рахунками
«Після ухвалення закону про комерційний облік чинні норми законодавства фактично будуть скасовані. Так як тепер пропонується платити за загальнобудинковим лічильником, а показання квартирних приладів обліку будуть використані лише для обчислення частки кожного житла у загальному рахунку. Але за все, що будинок фактично спожив, розподілятиметься між усіма мешканцями», — пояснив Олександр Сергієнко.
Тепер, незважаючи на це, мешканці платитимуть за різницю між показаннями вузла комерційного обліку тепла додому. Тобто постачальник послуги у будь-якому випадку стягуватиме ту суму, яку показує його комерційний вузол.
Така сама ситуація складатиметься і із загальнобудинковим вузлом комерційного обліку холодної води. Різниця між загальнобудинковим лічильником та індивідуальними буде ділитися на всіх споживачів води.
Така ситуація ніяк не стимулює монополіста до підтримки мереж у справному стані — адже за весь витрачений ресурс сплатить сповна кінцевий споживач.
Старий закон не спрацював
За даними Держстату, до ухвалення закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (№417 від 14 травня 2015 року) у країні налічувалося 15,9 тис. зареєстрованих ОСББ. Через рік, коли передбачалося, що громадяни або об'єднаються в ОСББ, або будинку буде призначено керуючу компанію, кількість таких об'єднань зросла майже на 3 тисячі, до 18,7 тис.
«Якщо врахувати, що в Україніє приблизно 155 тис. таких будинків, виходить, то в управлінні мешканців знаходиться лише 17% будинків», - розповів Олександр Сергієнко.
Тож закон про примусове об'єднання громадян фактично провалився. Тим більше, що досі так і не з'явилися методики визначення компаній, що управляють, критерії їх відбору та інше.
Тому процес об'єднання йтиме природним шляхом, а не у наказовому порядку. Насамперед, у нових будинках, де мешканці інвестували чималі кошти у будівництво квартир, та кровно зацікавлені у якісному обслуговуванні свого майна.
Щоправда, у Мінрегіонрозвитку вбачають причину затримки у реалізації закону №417 у тому, що ще не ухвалено третій закон — нова редакція закону «Про житлово-комунальні послуги». Відповідний законопроект (№1581-д) ухвалено лише у першому читанні. У ньому, зокрема, прописано відповідальність, права споживача та постачальника послуг, а також якість послуг ЖКГ, які мають надаватися споживачам.
Втім, якщо споживачам нема чим платити за комуналку, то вони не будуть цього робити за будь-якого закону. Так, за даними того ж таки Мінрегіонрозвитку, за п'ять місяців 2017 року борги українців за ЖКГ зросли ще на 228 млн грн (на 1,7%), до майже 14 млрд грн.