Користь гідротерапії
Вода має унікальні терапевтичні властивості. Вона приносить людським умам умиротворення, зцілює тіла і вгамовує спрагу. Багато людей знаходять сили, слухаючи шум морських хвиль або споглядаючи явища припливу та відливу. Видовище величного водоспаду може вселяти почуття благоговіння. Втомлений розум відчуває полегшення, коли погляду його власника постають бризки фонтану або спокійна течія струмка. Теплий душ або купання в джакузі дарують стан розслабленості, тоді як холодний душ бадьорить. Десять хвилин, проведених у басейні, здатні наповнити почуттям добробуту та позбавити занепокоєння.
Рідка вода, поряд з іншими її формами (льодом і парою) використовується для полегшення болю, позбавлення тривог, лікування розладів і т. п. Терапевтичне використання води має довгу історію. Лазні були відомі у стародавньому Єгипті, Греції та Римі. Гіппократ наказував омивання в ключовій воді як ліки. Римські лікарі Цельс та Гален лікували своїх пацієнтів контрастним душем. Ісламська купальня (хамман) використовувалася для очищення, розслаблення та насолоди.
Баварський чернець отець Себастьян Кнайп (1821—1897) зіграв велику роль популяризації терапевтичного використання води у дев'ятнадцятому столітті. В Австрії, на початку дев'ятнадцятого століття, Вінцент Прісніц (1790—1851) став міжнародною знаменитістю завдяки своїй системі водолікування. Лікування водою також було популярне на курорті Батл-Крік за часів Джона Харві Келлога (1852-1943). Водолікування зберігає свою популярність і в наші дні. Мінеральні джерела використовують для лікування мігрені, травм м'язів, при лихоманці.
Використання гарячої води розслаблює, тоді як холодної стимулює. Чим більший контраст температур, тим потужніший ефект. Чергування холодної тагарячої води здатне стимулювати систему кровообігу та покращувати імунну функцію. Для досягнення результату достатньо трьох хвилин гарячого душу або обливання, за якими йдуть 20-30 секунд холодного душу. Водна терапія включає розтирання, компреси, вологе обгортання, ванни для ніг, басейн та душ. Ефективне водолікування потребує часу та знань.
Як правило, холодна вода використовується для зменшення запалення. Водолікування ракових хворих сприяє тому, що в їхньому організмі збільшується число лейкоцитів. Лікування холодною водою пацієнтів із хронічними обструктивними легеневими захворюваннями зменшує частоту інфекцій, збільшує кількість лейкоцитів та покращує самопочуття. Водна терапія використовується у справі лікування ревматоїдних артритів, остеоартрозу, анкілозуючого спондиліту, синдрому фіброміалгії та обмороження.
Носові соляні інфузії здатні послабити симптоми гострого синуситу. Хворим із хронічною серцевою недостатністю теплі ванни або сауна помірної температури допомагають покращити роботу серця. Водолікування благотворне для дітей, які страждають від астматичного бронхіту.
Тепла вода полегшує спазми товстої кишки. Бульбашки з льодом можна використовувати для лікування болю в спині, розтягнення зв'язок, травм колінних суглобів та геморою. Пара часто використовується у зв'язці з леткими оліями, які вдихаються при лікуванні захворювань дихальних шляхів.
Водолікування дозволяє швидко відновитися після фізичних вправ. Душ і плавання в басейні протягом тридцяти хвилин дозволяє зменшити кров'яний тиск, серцебиття та втому ефективніше, ніж півгодинний сон.
Ванни з екстрактами трав можуть бути особливо благотворними для людей, які зазнають стрес, і страждають від втоми.
Існує кілька способів приготувати ванни з травами.
1. Кип'ятити півкубки трав в одній кварті (1,14 л) води в накритій каструлі протягом п'ятнадцяти хвилин. Поки трави кип'ятять, слід прийняти короткий душ, щоб очистити тіло, потім наповнити ванну гарячою або теплою водою. Потрібно вилити рідину у ванну, потім обернути трави у серветку з махрової тканини і замочувати у ванні протягом, як мінімум, двадцяти хвилин, а потім розтирати тіло цим згортком.
2. Підставити половину чашки трав під поточну воду, переважно гарячу. Можна накрити злив тонкою сітчастою тканиною, щоб не дати травам засмічити труби. Замочувати у ванній протягом двадцяти-тридцяти хвилин.
3. Наповнити мішок із тонкої тканини половиною чашки трав, помістити його у воду ванни, або прив'язати до крана так, щоб гаряча вода протікала через траву, наповнюючи ванну. Знову ж таки, замочувати протягом двадцяти-тридцяти хвилин.
Загалом, для того, щоб гідротерапія була ефективною, необхідно дотримуватися наступних порад загального характеру.
З метою зняти напругу можна вдаватися до нейтральної ванни (при температурі 33-34 градуси Цельсія), температура якої близька до температури шкіри.
Вода температурою 38-41 градус підходить для розслаблення напружених м'язів та зменшення болю у хребті. (Температура вище 41 градуса не рекомендується, оскільки може підняти температуру тіла дуже швидко, породжуючи штучний жар).
Відразу після ванни можна прийняти холодний душ. Він викличе посилений кровообіг та приплив енергії. (Аналогічний ефект викликається чергуванням холодного та гарячого душу – три хвилини холодного душу на тридцять секунд гарячого душу тощо).
Не слід залишатися в душі більше 15-20 хвилин, особливо привисокий кров'яний тиск або захворювання серцево-судинної системи.
Вечір – найкращий час для водних процедур. Люди, які приймають ванну або душ увечері, краще засинають і насолоджуються глибшим сном.