Коротка історія ГМО
Останнім часом ми все частіше чуємо цю абревіатуру, упаковки рясніють написами "не містить ГМО", у ЗМІ лякають різними жахливими наслідками вживання ГМО... Що ж це за "звір" такий?
Насправді він не такий страшний, як його малюють. Небезпека чи безпека ГМО ще не доведена жодним із протиборчих таборів. Адже по обидва боки барикад – видатні вчені (біологи, біоінженери, хіміки).
ГМО (генетично модифікований організм) — живий організм, генотип якого штучно змінено з допомогою методів генної інженерії з метою надання йому бажаних властивостей. ГМО поєднують три групи організмів – генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ), тварин (ГМЗ) та рослини (ГМР). Найбільшого поширення набули саме генетично модифіковані рослини. Нас як споживачів цікавлять, звісно, ГМР. Саме їх ми вживаємо у їжу.
У 1983 – вчені, вивчаючи ґрунтову бактерію, яка утворює на стовбурах дерев і чагарників нарости, виявили, що вона переносить фрагмент власної ДНК у ядро рослинної клітини, де він вбудовується у хромосому, після чого розпізнається як свій. З цього відкриття і почалася історія генної інженерії рослин. Піонером стала компанія Monsanto, яка виростила тютюн, невразливий для шкідників, потім генно-модифікований помідор (1994). Потім з'явилися модифікована кукурудза, соя, ріпак, огірок, картопля, буряк, яблука та багато іншого.
1985-1988 – розроблено метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
1994 – отримано перший дозвіл на обробку трансгенної рослини (помідор сорту FlavrSavr компанії Monsanto).
1996 - почалося масове вирощування трангсенних рослин.
2000 – прийнято Катрахенський протокол з біобезпеки,який встановив найбільш загальні міжнародні норми поводження з трансгенними організмами.
На сьогоднішній день трансгенні рослини вирощуються на різних полях світу, загальна площа яких перевищує 80 млн. га.
Навіщо ж взагалі було створено ГМР і чому сьогодні вони так широко поширені?
Справа в тому, що у 70-х роках XX ст. агрономи зіткнулися з проблемою забруднення агроекосистем та навколишнього середовища хімічними препаратами та пестицидами, які використовуються для захисту рослин від збудників хвороб та шкідників. Потрібно було шукати принципово нові підходи. Генетична модифікація рослин дозволяє успішно боротися із цією проблемою. Трансгенні рослини набули стійкості до гербіцидів, збудників хвороб та деяких шкідників, вміють підвищені та покращені продуктивні характеристики, стійкість до кліматичних стресів та ін.