Коти на війні
Напевно, всі знають, що в усіх війнах поряд із людиною були собаки, але мало хто знає, що й кішки, які часто грали важливу роль.
І справді, кішки відіграють найважливішу роль у воєнний час. Хороший кіт тримає мишей подалі від запасів продовольства, за що отримує щоденну порцію їжі, а харизматичне кошеня підвищує моральний дух солдатів.
Англійці тримали кішок в окопах ще під час Першої світової війни як систему раннього попередження газових атак. Американські війська в Афганістані розраховували виключно на кішок у справі захисту продовольства від щурів.
Але є кілька випадків, на яких хочу зупинитися докладніше. І першим буде кіт на прізвисько Том із Севастополя.
Легенда про Кримського кота Тома
Ближче до кінця Кримської війни, якщо бути точним то 1855 року, британські та французькі війська, нарешті, після річної облоги захопили місто-порт Севастополь. Їхні власні запаси продовольства були вичерпані, і голодні союзні війська обшукували місто, сподіваючись знайти щось їстівне, але нічого не було.
Але вони помітили одного дуже ситого і можна навіть сказати вгодованого кота, що було незвичайно для цього голодного часу. Британські солдати приручили його та назвали його Томом.
Кіт був здоровим, міцним і завжди ситим. Що й здалося дивним британцям. Одного разу вони пішли за Томом. Вусатий пірнув під гору щебеню. і за хвилин п'ятнадцять повернувся, облизуючись, явно після смачного обіду.
Солдати розчистили уламки та виявили схованку, де українці зберігали їжу під час облоги. Том знав це місце і навіть після того, як будинок звалився, він знайшов лазівку і завжди знав де набити свій пухнастий живіт.
Кіт врятував британців та французів від голоду. Коли настав час повернутися вВеликобританію, солдат на ім'я Вільям Гейр взяв Тома із собою. Але Том помер через рік, мабуть через тугу по батьківщині.
Але його історія пережила його та зробила його героєм. З нього зробили опудало та виставили у Royal United Service Institution. Сьогодні ж ви можете його побачити в Лондонському Національному Музеї Армії (London's National Army Museum).
Вусати воїни стародавнього світу
Мало хто знає, що завдяки кішкам перси підкорили велику Єгипетську Імперію.
У 525 році до н.е. перси вторглися до Єгипту. У битві при Пелусії перси розтрощили єгиптян і отримали доступ до Нілу. Десятки тисяч єгиптян загинуло. А загиблих серед персів можна було порахувати на пальцях.
У них була секретна зброя? Так, кішки.
З записів Поліена, македонського літописця, у нас є докладна інформація про нищівну поразку єгиптян. Перси використовували кішок як атакуючу силу. Ні, вони не навчили котів вбивати, вони просто використали тисячі кішок для того, щоб знезброїти єгиптян. Для тих хто не знає, кішки в Єгипті – священна тварина і тому єгиптяни були в жаху, коли тисячі кішок йдуть на них в атаку з персами.
У Стародавньому Єгипті вбивство кішки було злочином, який карався смертю. Табу було настільки сильним, що єгипетська армія просто не могла боротися проти будь-кого, хто був в оточенні кішок.
Це найраніший запис, де кішок використовували як зброю. Але це не єдиний приклад.
Нещодавно в інтернеті з'явилася інформація, що дослідник Мітч Фрасс з Університету Пенсільванії виявив кілька рукописів 16-го століття, в яких він знайшов опис та ілюстрації, в яких описувалося використання кошенят як бомби.
Ідея належала конструктору гармат Францу Хельму. Такяк же Хельм пропонував використовувати кішок?
Задум Хельма був геніальний і простий. За його задумом атакуюча сторона мала роздобути кілька місцевих котів, прив'язати до їхніх спин щось на кшталт довго тліючого ґнота і відправити додому. Коти мали звичку забиратися в сараї або під будинки, тим самим вони підпалювали цілі міста. Все було просто.
То був еквівалент хуліганській витівці, коли до хвоста кота прив'язували петарду. Фрас міг би посміхнутися і кинути дослідити це питання, але це питання зацікавило його і виявляється, що Хельм не був першовідкривачем, та й доказів реальності цього факту було надто багато.
У санскриті, у ранніх Скандинавських текстах і навіть в історії Чингісхана неодноразово згадуються випадки використання кішок як запальничок.
Звичайно, ніхто не прив'язував реальні бомби до котів, але запальні бомби з котів робили повсюдно. Хоча є така нація як американців, яка захотіла прив'язати реальну бомбу до кота. (лише за це їх можна ненавидіти)
Друга світова війна дала нам атомну бомбу та протитанкових собак. Але виявляється, що, крім атомної бомби, американці створювали кішка-бомбу.
Управління Стратегічних Служб, свого роду бета-версія ЦРУ, тоді зазначило, що кішки приземляються на лапи та ненавидять воду, і це ідеальний варіант для бомби. Вони розсудили, що якщо вони прив'яжуть вибухівку до кішок і скинуть її з літака, то не зможе пробратися в потрібне місце, навіть у досить глибоке, щоб гарантовано вивести мету з ладу.
План, як Ви здогадуєтеся, не пройшов стадії тестування. Кішки, на те вони і кішки, що нікому не підкоряються, і тому їм було абсолютно байдуже, що люди ставлять для них як мету.
І це був не востаннє,коли ЦРУ набрала як своїх агентів кошенят. Під час холодної війни, шпигуни зі США вирішили використовувати кота як підслуховуючий пристрій, до речі, я вже якось писав про цей випадок.
Коротше, проект було названо "Acoustic Kitty". Бідолашного кота фактично перетворили на маленький радіопередавач і висадили через дорогу від об'єкта.
Цей кіт знав це місце, тож кинувся прямо через дорогу. Як Ви здогадуєтеся, кота переїхав автомобіль.
Я думаю, на цій сумній ноті ми й закінчимо наші історії, хоча якщо хочете в мене ще є кілька історій у засіках.