Краснодарське водосховище
Краснодарське водосховиществорено у 1975 р. на нар. Кубані для акумулювання стоку нар. Кубані та зрошення земель, зрізання паводків з метою запобігання повеням і затопленням великих територій у пониззі Кубані, розвитку рибного господарства.
Площа водозбору в створі гідровузла дорівнює 45 900 км 2 . За НПУ 33,6 м площа дзеркала 42,0 тис. га. Повна місткість 3100 млн. м3, корисна - 2150 млн. м3. Протяжність водосховища 46 км. Середня глибина 5,5 м, максимальна у греблі – 20 м. Максимальна ширина 20 км, середня – 10 км.
При спрацюванні водосховища в літньо-осінній період до рівня мінімального обсягу (відмітка 25,85 м), або на 7,8 м, площа його скорочується до 11 тис. га, або на 27,5%, середня глибина зменшується до 1,8 м.
До зони Краснодарського водосховища увійшло Тщикське водосховище, створене 1941 р., з площею дзеркала 9,5 тис. га, ріллі та закустарені болота площею 31 тис. га. Підпір води Краснодарського водосховища поширюється нар. Кубані до м. Усть-Лабінська, по нар. Пшиш до селища Теучеж-Хабль та по нар. Псекупс - до ст. Саратовській.
Попусками води у весняно-літній період із водосховища обводняються системи Азово-Кубанських лиманів: Куликово-Курчанська, Кизилташська, Чорноєрківська, Ахтарсько-Грівенська.
До складу гідровузла входить рибопропускна споруда - механічний рибопідйомник для пересадки прохідних риб: осетрових, рибця, шемаї з нижнього б'єфу у верхній, у весняно-літній період - на нерестовища, що знаходяться у верхній частині Кубані - річках Псекупс, Пшиш, Лаба, Біла.
Формування іхтіофауни відбувалося за рахунок риб, що мешкали в р. Кубані. Основними рибами є густера, лящ, сазан, судак, рослиноїдні, сом, щука, жерех, вусач, плотва, уклею.
Для промисловогоосвоєння водоймища підготовлено 4850 га рибальських ділянок.
У перші роки після наповнення у водосховищі проводився відлов малоцінних риб і лімітований лов ляща, сазана, товстолобика і судака.
Промислова рибопродуктивність 1987 р., становила 11,2 кг/га замість 9,5 кг/га 1980 р. Промисел риби ведуть рибалки Краснодаррибпрома.