Креатинкіназа (CK) - показання, допомога у розшифровці аналізів

Загальні відомості

Креатинкіназа (CK) являє собою димер, що складається з M-м'язової та/або B-мозкової субодиниць, які, з'єднуючись, утворюють ізоферменти: CK-ММ, CK-МВ та CK-ВВ. Цей фермент каталізує оборотне фосфорилювання креатину за допомогою АТФ. Визначення CK використовується у діагностиці та контролі за ефективністю лікування інфаркту міокарда, а також є найбільш чутливим маркером ушкодження скелетних м'язів. Активність CK збільшується при некрозі та регенерації м'язів, тому її рівень підвищений при більшості міопатій, таких як дистрофія м'язів Дюшена, і при станах, пов'язаних з м'язовим некрозом, таких як гострий некроз скелетної мускулатури. Рівень загальної CK може збільшуватись при захворюваннях центральної нервової системи, таких як синдром Райса, при якому 70-кратне збільшення активності CK вказує на тяжкість енцефалопатії.CK-ВВ переважає в мозку, передміхуровій залозі, кишечнику, легенях, нирках, сечовому міхурі, матці, печінці, щитовидній залозі та плаценті. CK-ММ переважає в скелетній мускулатурі та міокарді. У здорових осіб загальна активність CK складається здебільшого з CK-ММ, а інші ізоферменти присутні в незначних кількостях, або взагалі не визначаються. CK-МВ присутній у серцевому м'язі і невеликою мірою у скелетній мускулатурі.Активність CK підвищується внаслідок пошкодження міокарда зі значним збільшенням фракцій CK-ММ та CK-МВ. Пропорційне збільшення фракції CK-МВ певною мірою залежить від розміру пошкодження міокарда та попередніх його пошкоджень. Зміни співвідношень CK-МВ до CK-ММ можна використовувати в діагностиці інфаркту міокарда (ІМ), при цьому співвідношення досягає піку через 1,5 години після ІМ. Діагностичнучутливість та специфічність загальної активності CK при діагностиці ІМ можна підвищити, визначаючи швидкість наростання («нахилу») активності CK у серії послідовних проб, взятих при надходженні хворого та через 4, 8 та 12 годин. Послідовне збільшення на годину на 50% протягом певного періоду часу дає можливість з точністю до 94% відрізнити гострий ІМ від інших станів. Для ранньої діагностики ІМ і для підтвердження діагнозу рекомендується визначати CK-МВ, як маркера, що швидко проявляється, ураження міокарда, а тропонін I, як маркера, що вивільняється пізніше.

Показання до дослідження

• Діагностика інфаркту міокарда
• Оцінка ефективності лікування інфаркту міокарда
• Діагностика захворювань скелетної мускулатури

Підготовка до дослідження

Протягом щонайменше 24 годин до дослідження уникати підвищених фізичних навантажень.

Чинники, що впливають результат дослідження

• Гемоліз, хілез

Підвищення результату дослідження:

• Підвищене м'язове навантаження
• Внутрішньом'язові ін'єкції
• Приём некоторых лекарственных препаратов (аминокапроновая кислота, амфотерицин В, буциндолол, каптоприл, карбеноксолон, карбромал, картеолол, хлорпромазин, клофибрат, клонидин, колхицин, циклопропан, диэтиловый эфир, этанол, гемфиброзил, галофенат, галоперидол, галотан, изотретиноин, лидокаин, литий, перфеназин, піндолол, прохлорперазин, пропранолол, хінідин)

---