Криза єврозони в цифрах, Економіка в Німеччині та світі новини та аналітика, DW
Економічна криза відчувається у єврозоні досі. Подані цифри наочно показують, які з країн із єдиною європейською валютою постраждали найбільше і як вони борються із наслідками кризи.
Економіка Греції серйозно постраждала під час кризи - її ВВП скоротився більш як на чверть. У жодній іншій країні єврозони падіння економічних показників не було таким драматичним.
З 2010 року п'ять держав - членів валютного союзу були змушені звернутися за підтримкою до міжнародного співтовариства. Греція, Ірландія, Португалія та Кіпр стали офіційними одержувачами фінансової допомоги з боку європейських стабілізаційних фондів. Кредити їм надали Євросоюз, Європейський центробанк (ЄЦБ) та Міжнародний валютний фонд (МВФ). У свою чергу, постраждалі країни взяли на себе зобов'язання щодо реалізації програм жорсткої економії та проведення реформ – все це під контролем кредиторів.
Хоча у 2012 році Іспанія і отримала багатомільярдні фінансові вливання з боку ЄС для підтримки банків, офіційним учасником програми надання допомоги країна ніколи не була. Тому її керівництво не має потреби узгоджувати власні плани щодо скорочення держвидатків та проведення реформ зі своїми кредиторами.
Податки та програми економії
Через економічний спад скоротилися державні доходи - і це незважаючи на те, що багато податків було підвищено. Водночас уряди постраждалих країн скоротили власні витрати, щоб дотримуватися вимог жорсткої економії.
Борги зростають
Державна заборгованість зросла у всіх країнах, що входять до єврозони. Особливо різке її збільшенняспостерігалося в Іспанії та Ірландії, боргове навантаження в яких до настання кризи було набагато нижчим, ніж допускають правила Європейського валютного союзу.
Борги приватного сектора включають кредити приватних осіб і підприємств, але не банків. Сукупний обсяг держборгів та боргів приватних осіб досяг неймовірного рівня – у разі Греції та Португалії він перевищує ВВП більш ніж утричі, в Ірландії – майже у чотири.
Роботи немає
Спад економіки призвів до зростання безробіття. В Ірландії вона виросла вдвічі, в Греції - у чотири. Кожен четвертий житель Греції та Іспанії сьогодні не має роботи. Серед молоді до 25 років ці показники ще гірші. Високе безробіття, скорочення соцвиплат та допомоги, а також підвищення податків призвели до того, що багато виборців відвернулися від відомих партій та забезпечили прихід до влади радикальних політичних груп. При цьому у Німеччині під час кризи було відзначено навіть зниження безробіття.
Критерій успіху
Один із важливих економічних показників для кредиторів – це так званий первинний профіцит державного бюджету. Це ті гроші – різниця між доходами та видатками держбюджету, – які залишаються у скарбниці до моменту виплат за держборгом. Цей показник (на графіку він представлений у відсотковому відношенні до ВВП), вважається одним із критеріїв успіху політики жорсткої економії, що проводиться. Якщо ця цифра занадто маленька або навіть зі знаком мінус, то це означає, що борг може бути погашений дуже повільно або взагалі за допомогою нових кредитів.
За період з 2008 по 2014 рік Греція та Ірландія досягли найбільшого успіху у збільшенні первинного профіциту. Німеччина, навпаки, могла дозволити собі певне зниження цього показника.
Представлені дані показують, що жодна з країн, на яких позначилася економічна криза, досі не могла домогтися того, що кредитори очікують від Греції сьогодні. Після довгих переговорів вони дійшли єдиної вимоги – первинний профіцит грецького держбюджету має становити один відсоток від ВВП.
Для порівняння: у ході першої програми допомоги у 2010 році "трійка" виходила з того, що первинний профіцит Греції до 2015 року дорівнюватиме приблизно шести відсоткам від ВВП, через два роки ця планка була знижена до 4,5 відсотка - абсолютно нереалістичне очікування, як стало ясно згодом.