Крок вправо навіщо об’єдналися націоналісти, і до чого тут Коломойський - Новини України
Українські націоналісти — ВО Свобода, Національний корпус та Правий сектор провели спільний Марш національної гідності, на якому висунули ультиматум владі, пригрозили достроковими президентськими та парламентськими виборами та саморозпуском Верховної ради. Праві політсили об'єдналися невипадково. Експерти зазначають, що вони можуть об'єднаним флангом вдатися до парламентських виборів. Чи є шанси такого об'єднання, і чого добиватимуться націоналісти, розбирався «Апостроф».
На марші, що відбувся минулого тижня і був приурочений до третьої річниці позбавлення екс-президента Віктора Януковича своїх повноважень, націоналістичні політсили зачитали свій ультиматум та озвучили вимоги до влади. За словами лідера ВО Свобода Олега Тягнибока, націоналісти вимагають відмовитися від торгівлі з окупованими територіями та РФ, розірвати дипвідносини з Україною та відмовитися від подальшого підвищення тарифів на комунальні послуги.
Крім того, він заявив, що праві партії разом вимагають проведення позачергових президентських та парламентських виборів. Також Тягнибок запропонував нинішньому складу Верховної Ради ухвалити закон про вибори за відкритими списками, призначити нових членів Центрвиборчкому, ухвалити закон про імпічмент і скласти свої повноваження. Ми за вибори парламенту, за президентські вибори», — заявляв лідер Свободи на мітингу під Радою. Виступив на мітингу і нинішній голова Правого сектору Андрій Тарасенко, який очолив ПС після відходу звідти Дмитра Яроша, який створив свій політпроект ДІЯ (Державницька ініціатива Яроша — «Апостроф»). «Ми можемо не лише скинути цю владу бариг, неТільки зупинити кремлівські карлики на сході, ми можемо змінити світ. Ми нація, яка довела, що ми можемо і хочемо», — сказав Тарасенко. Пізніше голова ВО Свобода Олег Тягнибок та позафракційний народний депутат, лідер створеної у 2016 році партії Національний корпус Андрій Білецький, який, до речі, не часто з'являється у стінах ВРУ, зачитали свій ультиматум владі під час засідання парламенту.
Білецький, зокрема, пригрозив розпустити нинішнє скликання ВРУ: «Ми, українські націоналісти, об'єднані. І я вам обіцяю, що якщо ви надумаєте не виконати [наші вимоги], у нас вистачить сміливості, сил і рішучості саморозпустити цю Верховну Раду. Повірте, ми це зробимо! Ми зібралися за те, щоб розпочати боротьбу за владу, щоб вона була не злодійська, а українська». У тексті ультиматуму, який можна прочитати на сайтах політсил є ще низка вимог, які більше можна віднести до представників лівих політсил, але ніяк не правих. Зокрема, у тексті йдеться про «недопущення підняття пенсійного віку та пенсійного стажу, продажу сільськогосподарських земель та приватизацію стратегічних підприємств».
Таку активізацію націоналістичних сил можна пояснити тим, що хоча ні влада, ні опозиція публічно цього не визнає, у таборах багатьох політсил уже на повну ходу підготовка до можливих позачергових парламентських виборів, тим більше, що самі праві сили не приховували, що добиватимуться дострокових виборів. . Але окремо у цих політсил навряд чи вдасться подолати прохідний бар'єр з огляду на те, що за останніми соцопитуваннями, як раніше писав «Апостроф», рейтинг їхньої підтримки перебуває в межах статистичної похибки. Так, за опитуваннями фонду Демініціатив у Національного корпусу підтримка становить 0,2%, у Правого сектору без Яроша — 0,5%. трохибільше лише у ВО Свободи — 3,1%, хоча це також не можна порівняти з тим рівнем підтримки, який отримала партія 2012 року. Тож лише об'єднавши свої зусилля політичні сили можуть подолати бар'єр у 5%.
До речі, націоналістичні сили вже намагалися об'єднуватись у 2015 році. Тоді екс-лідер Правого сектору Дмитро Ярош та Олег Тягнибок обговорювали можливу співпрацю і навіть говорили про «дорожню карту щодо об'єднання націоналістичного руху та спільну протидію антиукраїнським силам на зовнішньому та внутрішньому фронтах». Згодом лідер Свободи пропонував включати «правосіків» до списків Свободи, щоб разом йти на вибори, але тоді це так нічим і не закінчилося. У самому ПС говорили, що така ініціатива свободівців із ними не погоджена. Як би там не було, але через рік праві сили вирішили спробувати об'єднатися. Чи будуть в об'єднану команду звати політпроект Дмитра Яроша наразі невідомо.
Як повідомив «Апострофу» народний депутат, член політради ВО «Свобода» Андрій Іллєнко вони відкриті для співпраці з усіма націоналістами. "Ми зараз маємо той формат, який маємо, ми розвиватимемо ту співпрацю, яка є на сьогоднішній день, але ми відкриті до співпраці", - запевнили нардеп. Крім того, Іллєнко розповів виданню, що вони й надалі мають намір проводити спільні акції та продовжувати роботу щодо об'єднання. Ми провели дуже потужну акцію об'єднаними силами Свободи, Національного корпусу, Правого сектору. Ми відкриті для всіх патріотів, усіх націоналістів, і звісно ми зараз нарощуватимемо цю співпрацю, розвиватимемо її, формуватимемо спільні позиції, висловлюватимете своє спільне бачення і звичайно, це триватиме і у формі вуличних акцій, і іншими способами», — зазначив парламентар. Щодо дострокових виборів,то депутат поки не зміг відповісти, чи підуть вони однією командою. «Ми налагоджуємо координацію, виборів зараз немає, і невідомо за яким вони будуть законодавством, настане час і ми ці питання розглядатимемо», - розповів він «Апострофу».
За словами старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолія Окстисюка, завдяки такому об'єднанню політсили можуть здобути досить високий рейтинг підтримки. «Їм є сенс об'єднуватися, бо окремо вони лише розпорошуватимуть голоси. Якщо об'єднати всіх правих гравців в один блок правих сил і якщо туди ще в перспективі приєднатися УКРОП, то вони можуть отримати навіть до 10% підтримки. Здоровий глузд в об'єднанні є, тому що за великим рахунком це дасть можливість мобілізувати ресурси. З іншого боку, УКРОП таки націлений йти окремо поки що, вони вважають, що в них достатньо підтримки і для Коломойського буде добре, якщо зайде до парламенту дві сили — УКРОП та праворадикали. Тому що УКРОП позиціонує себе як права партія, але з ліберальним ухилом, тобто не як шалені націоналісти, а системні праві. Зараз є один бенефіціар і координатор — Коломойський, і він може легко завести до парламенту ці два блоки. Якщо він побачить соціологію, що є можливість завести дві свої дружні колони, то для нього це буде добре. Якщо він дивитиметься, що вони конкурують і крадуть один одного голоси — у результаті може жоден, ні інший не зайти. Це буде вперше, що всі праві сили об'єднуватимуться — сформується гіперправий блок, якого ще ніколи не було», — припустив Октисюк.
Щоправда, в самому УКРОПі поспішили спростувати можливе об'єднання, сказавши, що не готові вести розмови про співпрацю з праворадикалами.
«У насдуже відрізняється ідеологія, щоб можна було вести розмову про об'єднання. А в парламенті ми в діалозі, як із представниками інших політичних партій. І тих, що мають фракції, та інших», - розповів «Апострофу» член політради партії Дмитро Симанський.
Директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто прогнозує, що такий об'єднаний правий блок може стати парламентською партією, але при цьому великого відсотка підтримки не матиме.
«Це залежить від ситуації, яка буде під час виборчої кампанії, бо ми бачили, що підтримка Свободи була несподіваною у 2012 році – понад 10% підтримки. Але на останніх парламентських виборах вже був зовсім інший результат, набагато менший, і якщо брати президентські вибори, то і Тягнибок і Ярош разом отримали менше ніж 2% і тоді всі сміялися, що Вадим Рабинович (народний депутат, лідер партії «За життя») "Апостроф") отримав сам більше, ніж вони вдвох. Радикальні партії мають свій електорат, він, на мій погляд, зараз близько 5%. І питання об'єднання полягає в тому, що вони не завжди математично поєднуються, я маю на увазі, що електорат однієї партії після об'єднання перестає голосувати за них, бо вони злилися з тими, хто їм не подобається. Хоча можливо на радикальних та націоналістичних партіях цей ефект менше позначатиметься і вони мають шанс після об'єднання стати парламентською партією», — розповів Паніотто «Апострофу».
У той же час директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко вважає, що від факту об'єднання цих політичних сил мало що залежатиме, головну роль для успіху на виборах відіграють дії окремих політиків. «Тут швидше матимуть значення дії, які будуть робитися, якщо будутьробитися, ніж сам факт об'єднання. Дії набагато важливіші, бо останнім часом виборець навчений — він рідко ловиться лише на назви. Навіть те, що орієнтуються на конкретних політиків, говорячи, що у нас іменні партії, це скоріше обумовлено тим, що дії цих політиків легко оцінити, бо партії досить безликі. Але знов-таки корінь успіху – це дії цих політичних сил», – розповів «Апострофу» Биченко.