Латиська абетка
Зміст
Сучасний латиський алфавіт складається з 33 літер, з яких 11 утворено за допомогою діакритичних знаків. З 26 літер основного латинського алфавіту відсутніQ q, W w, X x, Y y, тобто сучасний алфавіт - це:
| A a | Ā ā | B b | C c | Č č | D d | E e | Ē ē |
| F f | G g | ¤ ģ | H h | I i | Ī ī | J j | K k |
| Ķ ķ | L l | ? | M m | N n | Ņ ņ | O o | P p |
| R r | S s | Š š | T t | U u | Ū ū | V v | Z z |
| Ž ž |
Використовуються діакритичні знаки трьох типів:
- горизонтальна риса над літерою (макрон), що позначає довготу голосного (латиш.garumzīme);
- гачок, що утворює букви з звучанням [ч], [ш], [ж];
- підрядкова (у літериģнадрядкова) кома, що позначає пом'якшення приголосного (палаталізацію).
Відомі спроби застосування латиської мови кириличного алфавіту. Наприклад, у 1864 році у Вільні був виданий буквар «Латвешу бокверіс». У цьому виданні були використані наступні літери: А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, І, К, Л, М, Н, О, П п, Р р, С с, Т т, У у, Ц ц, Ч ч, Ш ш, Щ щ, Ь ь, Ѣ ѣ, Е е, Ю ю, Я я, Іо іо , а також літери з діакритичними знаками, наприклад:а̂, е̂, о̂, у̂, у[1] .
До 1938 використовувалися також літериŌ ō, Ŗ ŗіCh ch[2] , потім вони були відновлені в 1939 [3] і остаточно скасовані в 1946 [4] .