Лиса і Курка ~ Поезія (Байки)

I- Курочка! Адже красуня ти! Навіть пір'я розписне. А сидиш усе більше під замком, Несучи яйця золоті. І курчат виводить ти сама, Грієш їх годинами все одна. Іди ти трави пощипай, Та на волі погуляй. Он же півень тебе кличе, Гучно пісні співає, Про тебе він страждає, То іншу курочку знайде. А курчата вже великі, Хоч і здаються молоді.IIАле й вони повинні гратися, Та й свободою дихати, Вже час їм спертися, Щоб невістками стати. А то себе ти не шкодуєш, У праці так скоро постарішаєш. Але ж ти красуня в нас, Так повеселись у свій юний час. А курка так і вирішила, Пірочки почухала І курчат повідпускала, Та на побачення поспішила. А лисиця курчат схопила, Як пельмені проковтнула.IIIТа й над куркою потішалася Зло, над її великою бідою, Що без курчат вона залишилася Через голову порожній. Повірила лестощі солодкою, Словам слухала лисиці бридкою. І пильність забула, Одних діток відпустила. Замість того, щоб лисицю прогнати, Хитрою перекрити дорогу, Не пускати її до порога, А не те, що дружбою обійняти. Пізніше курка прозріла, Та біль свій не здолала.

А чи ми лестощі відганяємо? Чи себе присипляємо? Та дозволяємо горю бути, А лестощі не краще нам зжити?

---