Маркіз де Караба (персонаж казки Ш
Маркіз де Караба (персонаж казки Ш. Перро «Пан Кіт, або Кіт у чоботях»)
Маркіз де Караба (Marquis de Carabas) - герой казки Ш. Перро "Пан Кіт, або Кіт в чоботях" ("Le Maitre chat ou le Chat Botté", 1697).
Маркіз де Караба (в українській традиції нерідко Карабас) — придумане Котом у чоботях ім'я його господаря, молодшого сина мірошника.
Старші сини успадкували млин та осла, які можуть їх прогодувати. Він же, отримавши у спадок Кота, не може придумати нічого кращого, ніж з'їсти його, зі шкіри зробити муфту, а потім чекати на голодну смерть. Завдяки діям Кота він стає чоловіком королівської дочки.
Кіт влаштовує його долю, не посвячуючи свої задуми. Навіть коли треба зобразити нещасний випадок у річці, Кіт пропонує господареві викупатися, а на допомогу кличе сам. Проте маркіз де Караба все сприймає як належне. Перро зводить героя до його костюма: достатньо інфанте одягти ослячу шкуру замість сукні, як вона може виконувати будь-яку чорну роботу і чудово готувати (казка «Осляча Шкура»); те саме в «Попелюшці». Той самий закон — у казці «Кіт у чоботях»: достатньо синові мельника вдягнути придворний костюм, як ні король, ні його дочка не можуть помітити жодних його відмінностей від маркіза.
Перро, продемонструвавши пасивність героя в казці, у двох віршованих «Моралях» вирішує підкреслити, що саме про нього перш за все йшлося, вітає «вмілість, і ввічливість, і сміливість», які краще, ніж велика спадщина, а також багатство, красу і молодість, які важливіші за титули.
Аналізуючи образ маркіза де Караба, представники міфологічної школи розглядають казку «Кіт у чоботях» як символічне відтворенняобряду зведення у царський сан.