Молитва Ангелу-охоронцю Наталія Степанова читати онлайн

Є багато причин гріхопадіння людини. Диявол спокушає слабку душу, а Ангел зміцнює її, щоб вона не стала легкою здобиччю для посланців пекла. З чим прийде людина до Господа наприкінці свого земного шляху? Звичайно, вирушаючи в далеку дорогу, навряд чи можна дійти до кінця, жодного разу не забруднившись. Так само і життя прожити без гріха неможливо. Але слід намагатися всіляко уникати гріхів, а якщо вже зовсім несила, то треба молитися своєму Ангелу, просячи його зміцнити душу і відвести спокусу. Така молитва допоможе вам побороти всі спокуси, стати чистішими і сильнішими.

Земне життя – це одна мить, іскорка на вітрі. Всі ми мандрівники, гості у цьому світі. Тут згадується одна притча, яку мені хотілося б вам переказати:

У чудовому запашному саду біля чудового палацу сидів імператор. Його оточували віддані слуги, які пильно стежили за тим, щоб ніхто не наближався до владики. В цей самий час мимо проходив один чернець. У руках він тримав стару палицю, одяг його був весь у пилюці, а на плечах висіла пошарпана торбинка.

– Стій! – вигукнули слуги. - Куди ти йдеш, батьку?

Вони схопили старця і не відпускали його, весь час лаючи.

- Відпустіть мене, я не хотів нікому завдати зла. Я лише хотів знайти будинок, де можна переночувати та відпочити.

- Тут тобі немає притулку, йди своєю дорогою, - сказав один із слуг.

Імператор почув ці слова і запитав:

– Хіба не видно, що це – палац, а я – імператор?

Монах не зніяковів і поставив питання всесильному владиці:

– Кому належить цей палац?

- Моєму дідові, потім батькові, тепер мені, - гордо відповів імператор.

– А коли помреш ти, кому він належатиме?

– То хіба ж не готелем є будинок, у якомуперебувало вже стільки народу?

Імператор зрозумів, що хотів сказати чернець, і наказав пустити його на нічліг. Бо істинно сказано: усі ми мандрівники на цій землі, і немає тут нічого вічного.

Перш ніж надрукувати молитву Ангелу-охоронцю, мені хотілося б нагадати вам слова деяких святих.

«Предбачай майбутнє як людина розумна, спостерігай сьогодення як людина смертна. Чи пам'ятаєш, що чим більше живеш, тим ближче до смерті? Можливо, вже давно ростуть ті дерева, з яких буде зроблена наша труна» (преподобний Єфрем Сірін).

Чи пам'ятаєш, чим більше ти живеш, тим ближче ти до смерті, суду Христового, і неодмінно або в блаженну, або в болісне життя підеш? (преподобний Василь Сповідник).

«Є одна зустріч, вірна та неминуча: це зустріч зі смертю». (Святитель Московський Філарет).

Ось що сказано у Святому Письмі: «У Господа нашого тисяча років як один день. І один день, як тисяча років» (2 Петр. 3, 8; Псл. 89, 5).

Тепер, я думаю, настав час, коли можна надрукувати слова молитви до Ангела-охоронця.