МРТ головного мозку із спектроскопією
Розвиток нейрорентгенології йде шляхом "від вивчення анатомії до вивчення функцій головного мозку". Сьогодні МРТ дозволяє не тільки диференціювати типи тканин (кров, жирову, м'язову тканину, білу та сіру речовину мозку тощо), а й оцінювати швидкість та напрямок руху молекул води; розрізняти тканини, що відрізняються по транспорту молекул та іонів (К+, Na+); по рН середовища та активності фагоцитозу. За кількістю кисню в крові МРТ дозволяє виявити ділянку мозку з підвищеною активністю, виявити ділянки порушення гематоенцефалічного бар'єру, кількісно оцінити проникність тканин, стан рецепторів, гормональну активність, наявність конкретного антигену чи білкових структур у тканинах.
Дифузійну МРТ, МР трактографію, перфузійну, функціональну МРТ та МР-спектроскопію відносять до методів молекулярної візуалізації.
MP-спектроскопія - це неінвазивна методика, заснована на властивості ядер атомів водню індукувати МР сигнали в магнітних полях високої напруженості після впливу радіочастотного імпульсу. Подальший аналіз цих даних дозволяє судити про наявність та концентрацію у тканинах різних метаболітів, а також про їх зміни при різних патологічних станах.
Сьогодні цей метод є єдиним способом неінвазивно провести дослідження обміну речовин (метаболізму) внутрішніх органів, зокрема головного мозку. Порушення цих процесів відбуваються ще до клінічних проявів хвороби, тому магнітно-резонансна спектроскопія дозволяє діагностувати захворювання на ранніх етапах розвитку.
MP-спектроскопію в даний час досить широко використовують для оцінки різнихоб'ємних утворень мозку. Дані MP-спектроскопії не дозволяють з упевненістю передбачити гістологічний тип новоутворення, проте пухлинні процеси в цілому характеризуються низьким співвідношенням NAA/Cr, збільшенням співвідношення Cho/Cr і, в деяких випадках, появою піку лактату. У більшості досліджень МР-спектроскопію застосовували в диференціальній діагностиці астроцитом, епендимом та примітивних нейроепітеліальних пухлин, імовірно визначаючи тип пухлинної тканини.
У медичній практиці важливо використовувати MP-спектроскопію у післяопераційному періоді для діагностики продовженого зростання новоутворення, рецидиву пухлини чи променевого некрозу. У складних випадках МР-спектроскопія стає корисним додатковим методом диференціальної діагностики поряд з даними перфузійно-зважених зображень. Характерною ознакою некрозу є наявність так званого мертвого піку, широкого лактат-ліпідного комплексу на тлі повної редукції піків інших метаболітів.
Дуже широко використовують інформативність МР-спектроскопії у диференціальній діагностиці первинних пухлин мозку та метастазів у головний мозок, у дифдіагностиці цих уражень з інфекційними та демієлінізуючими процесами. Також МР спектроскопія стає все більш затребуваною при епілепсії, при оцінці метаболічних порушень та дегенеративних уражень білої речовини головного мозку у дітей, при черепно-мозковій травмі, ішемії мозку та інших захворюваннях.